Ключові моменти

  • Пластикова тара дуже різниться за складом, і саме від цього залежить її безпечність: деякі види пластику можуть виділяти небажані речовини у воду, особливо коли пляшки нагріваються або довго стоять на світлі.
  • Фахівці наголошують, що частина такої тари взагалі не розрахована на багаторазове використання, тому варто уважно ставитися до маркування й розуміти, яку воду й як довго можна у ній тримати.
  • Важливу роль відіграють умови — тепло та сонячне проміння прискорюють псування води і можуть спричинити появу мікроорганізмів, тому зберігати воду в пластикових пляшках потрібно обережно й недовго.
  • Скляні ємності подаються як найнадійніший варіант, але й вони потребують правильного миття, дезінфекції та сушіння, щоб вода залишалася чистою й безпечною для вживання.

Який пластик небезпечний: читаємо маркування

На жаль, ми рідко звертаємо увагу на маркування, хоча саме воно вказує на склад та безпеку пластику.

Олексій Гаркович, завідувач кафедри екології, води та природоохоронних технологій ОНТУ, пояснює: «Пластик – це не просто «штучний матеріал». Для його виготовлення використовують різні полімери та хімічні домішки, які надають йому гнучкості, прозорості чи міцності».

Олексій Гаркович
Олексій Гаркович, завідувач кафедри екології, води та природоохоронних технологій ОНТУ

Небезпечні види пластику:

Маркування Назва Де використовується Ризики
PET (1) Поліетилентерефталат Одноразові пляшки для мінеральної води та напоїв. Не призначені для повторного використання. Під впливом тепла, світла та пошкоджень виділяють мікродози токсичних речовин: формальдегіду, ацетальдегіду, сурми.
PC (7) Полікарбонат Великі бутлі для кулерів. Може містити бісфенол А (BPA). В організмі імітує дію гормону естрогену, порушуючи гормональний баланс, впливаючи на репродуктивну систему, серце та мозок.

Найбезпечніший вибір пластику для води:

Найбезпечнішими для короткочасного зберігання води вважаються ємності з маркуванням HDPE (2) або PP (5). Це харчові види пластику, які не містять бісфенолу А і менше реагують на температуру.

Важливо: Навіть у найбезпечнішому пластику не варто зберігати воду довше кількох днів. Для тривалого зберігання ідеально підходить скляний або металевий посуд, оскільки він не вступає в хімічні реакції з водою.

Маркування харчового пластику
Маркування харчового пластику на пляшці
Маркування харчового пластику
Маркування харчового пластику

Умови зберігання води: світло та температура

Слідкуйте за тим, де стоїть ваша тара. Якщо пластикова пляшка знаходиться під прямими сонячними променями або біля нагрівальних приладів, температура всередині підвищується. Це прискорює процес виділення шкідливих сполук із пластику у воду.

Саме тому не варто залишати пляшки з водою в автомобілі чи на балконі.

Газована вода: додаткові ризики

Мінеральну воду, особливо газовану, насичену вуглекислим газом, також зберігають у пластику. Олексій Гаркович зауважує: «Газована вода при тривалому зберіганні може спричиняти розширення пляшки, а в кімнаті з підвищеною температурою – навіть її деформацію»

Що робити, якщо вода «зацвіла»?

Позеленіння води у пляшці – це явна ознака розмноження водоростей або мікроорганізмів. Це трапляється, коли тара стоїть на світлі та в теплі. Навіть у якісно очищеній воді можуть залишатися мікроскопічні спори бактерій чи водоростей, які починають активно рости.

Олексій Гаркович категоричний у цьому питанні: «Таке «цвітіння» – це природний процес, але в замкненій пляшці він небезпечний для здоров’я. Зеленувата вода містить не лише водорості, а й бактерії, продукти їхнього розпаду та потенційні токсини. Вживання такої води може викликати розлади травлення, нудоту та діарею».

Категорично заборонено пити або використовувати для приготування їжі воду, яка позеленіла чи має неприємний запах. Її необхідно вилити, а пляшку – утилізувати.

Скляна тара: ідеальний, але вимогливий вибір

Скляна тара – найкращий вибір, оскільки вона не вступає в реакцію з водою, не змінює її смаку, не деформується і легко миється. Однак і вона потребує правильного догляду.

Олена Коваленко, професорка ОНТУ
Олена Коваленко, професорка ОНТУ

Олена Коваленко, професорка ОНТУ, ділиться рецептами миття та дезінфекції:

1. Миття від органічних забруднень: сода

  • Розчин: 10 грамів харчової соди на 150-200 грамів теплої води.
  • Дія: Сода має слабку лужну реакцію, що добре розчиняє органічні забруднення і має слабку бактерицидну дію.
  • Процес: Залийте розчин у тару, інтенсивно перемішайте та залиште на пів години. Після цього ретельно промийте чистою питною водою, уникаючи різких перепадів температури.

2. Видалення мінеральних забруднень: лимонна кислота

  • Розчин: Додайте 10-60 грамів лимонної кислоти на 1 літр чистої води.
  • Процес: Наповніть ємність і залиште на 1-5 годин (залежно від ступеня забруднення). Злийте розчин і ретельно промийте.

3. Дезінфекція: гаряча вода

  • Для періодичного знезараження скляну тару можна обробляти гарячою водою.
  • Температура: Не менше 85°С.
  • Час: Витримати пляшку з гарячою водою не менше 15 хвилин.

Після миття тару необхідно ретельно висушити і якнайшвидше щільно закрити, щоб запобігти повторному забрудненню пилом і мікроорганізмами. Кришки також потребують періодичного миття та дезінфекції.

Читайте також:

 

 

Запитати AI:

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі