Статті

Пам’яті Леоніда Галайчука: загиблого воїна з села Обжиле

Леонід Галайчук серед побратимів мав позивний «Угрюмий». Однак був людиною світлою, душею компанії, гарно грав на гітарі, шанобливо ставився до старших і завжди хотів служити в армії.

Леонід Леонідович Галайчук народився 18 вересня 1991 року у селі Обжиле Балтської громади. В перший клас пішов у Березівській школі. Та батьки на той час розлучилися, і хлопець з мамою переїхав жити до Молдови. Але, закінчивши дев’ять класів, поспішив в Україну до тата, якого дуже любив і на якого завжди хотів бути схожим.

Професію обрав собі саму мирну — працював будівельником. Адже будувати – це означає творити добро. А добро потрібно захищати від посягань чужинців, наголошував Леонід. 

Тож не дивно, що, відслуживши строкову у зенітно-ракетних військах, навесні 2014-го він добровольцем пішов захищати цілісність і свободу Батьківщини. 

Вибір сина благословив батько, який мав афганський досвід.

У боротьбі за волю

Служив спочатку у прикордонних військах ДПСУ. А з 2015 року – військовослужбовець, сержант 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти, командир відділення гранатометного взводу. Втрати, бойові завдання, терикони і весь спектр воєнних дій. Після демобілізації, через два тижні, знову — військкомат. Не зміг сидіти вдома, коди ворог гвалтує Україну. І знов боротьба за волю. 

Сержант загинув у березні 2017-го при виконанні бойового завдання поблизу села Водяне Донецької області, на маріупольському напрямку. Від розриву міни двоє морських піхотинців — Леонід Галайчук та Олексій Кондратюк — загинули на місці.

Зі спогадів

Згадуючи Леоніда Галайчука, командир роти Артур Тюфанов розповідав: «Позивний «Угрюмий» Леонід отримав під час навчання на полігоні Широкий Лан перед відправленням у зону АТО. Познайомились ми з Льончиком саме там у травні 2015-го. Я одразу побачив дуже жорсткий характер цього хлопця. «Він вже бачив війну», — подумав я. Пройшовши пекельний 2014-й та початок 2015-го, своїх відчуваю, і я відчув Леоніда».

— Ми були знайомі з дитинства. Але закохалися і почали зустрічатися тільки у серпні 2016 року. Тоді Льоня приїжджав у відпустку. Він завжди був усміхнений, ніжний і добрий. І дуже любив військову службу, любив свою Україну, — згадує його кохана Юлія.

На своїй сторінці у соцмережі Леонід Галайчук писав: «Ми позбавляємося дозвілля, щоб мати дозвілля, і воюємо, аби жити у мирі». 

За мир на своїй землі він віддав найдорожче — своє життя.

Похований Леонід Галайчук 20 березня 2017 року у рідному селі Обжиле.

Указом Президента України «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку» Леонід Галайчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Пам’яті героїчного учня

У рідному селі щороку проводиться мітинг пам’яті захисників України біля могили героя. Напередодні дня народження Леоніда Леонідовича Галайчука, 18 вересня, колектив Березівського ліцею проводить заходи з вшанування загиблого, а також щорічний патріотичний забіг, присвячений пам’яті героїчного учня.

На будівлі Березівського ліцею відкрито меморіальну дошку. А у селі Обжиле названо вулицю на честь Леоніда Галайчука.

Читайте також:

Share
Любов Кузьменко

Закінчила факультет журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Видала чотири книги: «Рядки, перелиті в життя», «Горлиця отчого краю», «…І разом з ними йшла весна», поетичну збірку «І живу, і веснію любов’ю». З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України веду активну боротьбу з російським агресором на інформаційному фронті, допомагаю у волонтерській сфері. Вірю в Бога і в те, що Він чує наші молитви до Нього. Люблю свою справу. Інколи насолоджуюсь самотністю і використовую цей стан для творчості чи самовдосконалення. Вважаю, що в кожному віці жінки є своя краса.

Recent Posts

  • Новини

Війна, день 983: окупанти атакували Київ безпілотниками

Сьогодні, у неділю, 3 листопада 2024 року, розпочалася дев'ятсот вісімдесят четверта доба широкомасштабної збройної агресії… Read More

2024-11-03
  • Новини

В Одесі не Черемушках на дереві знайшли змію

Жителів одеського мікрорайону Черемушки не на жарт злякала змія, яку місцеві жителі виявили на дереві… Read More

2024-11-03
  • Статті

Соцпрацівники в Одесі: які послуги надають і хто може звернутися по допомогу

Сьогодні, у День працівника соціальної сфери України, «Одеське життя» розповідає, хто такі соцпрацівники, яку вони… Read More

2024-11-03
  • Статті

«Попереду перших»: інженерні війська України відзначають своє професійне свято

Цього недільного дня, 3 листопада 2024 року, в Україні відзначають День інженерних військ – професійне… Read More

2024-11-03
  • Статті

Кому дадуть субсидію на оренду житла?

Через війну багато людей були змушені залишити свої будинки і переїхати до безпечніших регіонів. На… Read More

2024-11-03
  • Новини

Анекдот дня: чи став Ізя приватним детективом?

Усіх із добрим ранком! І дня недільного вам виключно легкого, приємного і позитивного! А щоб… Read More

2024-11-03