Винні у потопу в Одесі змились швидше ніж бруд з асфальту: чому вулиці затопило і загинули люди

Ключові моменти

• Потужна злива 30 вересня призвела до загибелі щонайменше 9 людей і затопила понад 800 будинків в Одесі.
• Попередження про негоду вийшли із запізненням — комунікація між службами виявилася хаотичною.
• Експерти вказують на критичний стан зливової каналізації: засмічені колектори, занедбані аварійні відвідні гілки, відсутність профілактики.
• Причиною масштабного підтоплення стала не лише сила дощу, а й роки забудови без урахування водовідведення.
• Розпочато кримінальне провадження щодо службової недбалості посадовців міськради — попереду кадрові рішення та перевірки.

Питання комунікації – хто та як попереджав про небезпеку в Одесі

Звісно, тиждень – занадто малий строк для аналізу всіх потенційних обставин, дій або бездіяльності відповідних організацій та відомств, що могли призвести до трагічних наслідків масштабної зливи в Одесі. Працюють відповідні комісії, і поки ми чекаємо на їхні висновки, згадаємо перебіг подій та ознайомимося з коментарями експертів.

• О 6 ранку 29 вересня на ФБ-сторінці ГУ ДСНС України в Одеській області з’являється повідомлення із закликом не залишати домівок без нагальної потреби.

• Повідомлення про значний дощ з’явиться у ТГ-каналі «Одеса.Офіційно» лише за добу, вранці 30 вересня.

• Попередження на сайті Департаменту освіти та науки ОМР у зв’язку з негодою, що насувається, та інформація про зміну режиму навчання – відсутні.

«Оперативне» реагування на повідомлення ДСНС ще від 29 вересня викликає логічні запитання щодо комунікаційного алгоритму співпраці різних структур міста. Адже наслідками стало те, що до дітей у садочках і школах не могли дістатися батьки; не були вчасно сповіщені співробітники, що вимушено лишалися на робочих місцях; а також були заблоковані пасажири та водії тощо.

Хоча, слід віддати належне подальшим повідомленням офіційної влади, які оперативно інформували одеситів про місця підтоплень, рух громадського транспорту та локації ускладненого проїзду.

Наслідки стихії в Одесі

Через потужну зливу 30 вересня в Одесі загинули 9 людей (за іншими даними – 10), серед яких родина, що мешкала у цокольному поверсі, зокрема й восьмирічна дитина. Тіла ще двох осіб були знайдені пізніше. Наразі триває слідство щодо причин їхньої загибелі.

У результаті зливи пошкоджено 868 будинків, з них:

• 286 – приватних,
• 582 – багатоквартирних, у яких постраждали 723 квартири.

Значних пошкоджень зазнали інженерні мережі, були повалені дерева, утворилися провалля на дорогах, частково було відсутнє електропостачання, виявилися заблокованими пасажири та водії в авто та громадському транспорті.

У найбільш підтоплених місцях при спробі перетнути дорогу людей зносило потоками води. Багато хто дістав переохолодження, зазнав ушкоджень від потоків води та бруду.

Попри залучення усієї техніки, рятувальників, поліції та працівників ЖКС ліквідовувати одночасно наслідки усіх підтоплень було неможливо. Проте, завдяки професійній роботі, зокрема ДСНС, кількість жертв не стала більшою.

За тиждень основні наслідки для життєдіяльності міста усунуті, наразі тривають точкові ремонтні роботи.

Зони з високим ризиком затоплення визначили… після зливи

Спеціальна комісія, яка була скликана для подолання наслідків негоди, прозвітувала:

• визначені райони та вулиці з найбільшим ризиком підтоплень під час злив;
• мешканцям нагадали правила безпеки під час негоди;
• повідомили про необхідність державної підтримки для модернізації системи водовідведення в місті.

Одночасно продовжували працювати оперативні штаби з подолання наслідків негоди та була визначена сума компенсацій постраждалим й родичам загиблих.

Небайдужий до біди одеситів Зеленський та висновки Кулеби

Глава держави повідомив на своїй ФБ-сторінці, що ситуацію в Одесі буде контролювати особисто. Володимир Зеленський доручив віцепрем’єр-міністру з відновлення України – міністру розвитку громад та територій Олексію Кулебі провести повну перевірку всіх фактів, що передували трагедії.

Перебуваючи в Одесі, пан Кулеба провів засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС). На загал ймовірні причини трагедії поки не озвучив, лише анонсував «відповідні кадрові рішення».

Після повені в Одесі відкрили криминальне провадження

Чи будуть кадрові рішення кардинальними, залежатиме також від результатів кримінального провадження. Воно має на меті з’ясувати, чи проявили службову недбалість посадовці Одеської міської ради та інших структур, яка призвела до масштабного затоплення міста.

У першу чергу перевірятиметься причетність посадовців до неналежного утримання дренажно-відвідної системи і відсутність необхідних заходів для своєчасного водовідведення. На даний момент триває низка слідчо-оперативних заходів і вивчення вилучених документів.

Чому Одесу затопило: версії

Що про причини потопу каже мер Одеси

– Я проаналізував нашу роботу з 2014 року і готую об’єктивну вичерпну інформацію, підкріплену документально: що зроблено, які є проблеми та в цілому про стан системи водовідведення та каналізації, – заявив Труханов.

Перевірка одеських колекторів активістами

Одна з найпоширеніших версій причин масштабних наслідків зливи в одеському інфопросторі — засмічення колекторів. Першим спростувати або підтвердити цей факт вирішив відомий екстремал і волонтер, нині бойовий медик Євген Лата.

Він спустився в мережу колекторів під вулицею Балківською і Пересипським мостом, які повинні відводити дощові води, щоб перевірити їх справність. Як видно з фото- та відеофіксації, великі магістральні тунелі більш-менш чисті, хоча й мають проблемні ділянки. Натомість інші, бокові дренажні ходи, практично не функціонують.

Одесу чекають нові повені: думка експерта

Поки місто чекає на офіційні висновки, «ОЖ» звернулося за коментарем до керівника ГО «Зелений лист» Владислава Балінського.

Що стало причиною повені в Одесі та загибелі людей

Попри запевнення міської влади, що це нібито найпотужніша злива, яку бачила Одеса, це не відповідає дійсності. Цьогоріч випало 94 мм опадів, але, наприклад, 2016-го — було понад 114 мм. Проте наслідки останньої зливи виявилися значно масштабнішими.

Не можна назвати одну причину. Загальний стан водовідведення міста залежить від багатьох факторів. Перший – це співвідношення площі багатоповерхової забудови до зелених зон. Асфальт і бетон утворюють водонепроникний шар, який не дає дощовій воді природно всмоктуватися в ґрунт. У результаті формуються потужні потоки, що рухаються відповідно до рельєфу місцевості.

Якщо порівняти з 2016 роком, то сьогодні ми маємо зовсім інше співвідношення: зелені зони масово знищуються, забудова хаотична. Цей фактор уже неможливо радикально змінити, але наслідки можна мінімізувати. При проєктуванні нових будинків слід ретельніше розраховувати пропускну спроможність систем водовідведення, зокрема й колекторів.

Одеські колектори без догляду

Другий ключовий фактор – технічний стан інженерних споруд і комунікацій зливової каналізації, які останні роки стрімко деградували. Йдеться не лише про колектори, а й про дорожні водозбірні сифони – це елементи, які мають накопичувати пісок, каміння та сміття, запобігаючи засміченню труб.

Через фактичну монополію будівельних компаній (передусім групи «РОСТ», яку пов’язують із мером Одеси) та відсутність належного контролю порушуються технологічні норми. У результаті сифони швидко засмічуються, а до колекторів потрапляють замулені стоки, що зменшує їхню пропускну спроможність.

Не менш важливою є якість робіт під час нескінченних ремонтів теплових, газових і водопровідних мереж. Труби укладають у П-подібні залізобетонні лотки, які часто засипають звичайним піском замість гравійної суміші, як вимагає технологія. Пісок просідає під вагою транспорту, а після злив він вимивається до колекторів, де утворює тверді відкладення. Через це дороги просідають або провалюються, а бокові гілки колекторів, зокрема аварійні, втрачають функціональність.

Аварійне водовідведення в Одесі не працює

Система колекторних шлюзів в Одесі спроєктована так, щоб під час сильних злив надлишкова вода відводилася аварійними каналами безпосередньо в море. Якби ці гілки були прочищені й підтримувалися в робочому стані, підтоплень вдалося б уникнути. Але сьогодні, завдяки відео дигерів, всі бачать, у якому вони стані. Прикро, що міська влада навіть не намагається забезпечити хоча б мінімальний догляд за колекторами.

Нереалізовані проекти які мали убезпечити Одесу від повеней

Без уваги залишилися й інші проекти, які могли б суттєво розвантажити зливову систему – наприклад, будівництво або реконструкція буферних ставків-накопичувачів. Про це говорять роками: нещодавно міськрада знову обіцяла облаштувати водойму в парку Савицького.

Громадські слухання щодо цього проекту ще у 2016 році вже проводилися. Ба більше, ще у 2012 році пан Труханов обіцяв особисто контролювати стан зливової каналізації міста.

Насоси без електрики

Робота каналізаційних насосних станцій (КНС), які мають відкачувати воду, під час зливи також викликає чимало запитань. Чому місто не забезпечило безперебійне живлення трансформаторних підстанцій, що їх обслуговують?

КНС – це ключові об’єкти водовідведення, і їх не можна вимикати під час зливи. Якщо трансформаторні підстанції, які живлять ці станції, підтоплюються – це свідчить про серйозні прорахунки у проектуванні або в обслуговуванні. Забезпечити такі об’єкти автономними, незатоплюваними джерелами енергії – це елементарна інженерна логіка.

Одесі потрібен аудит та рекконструкція зливової каналізації і колекторів

На думку Балінського, інженерний захист міста потребує системного перегляду. Необхідно провести повний аудит стану зливової каналізації, колекторів і дренажних галерей, розробити план реконструкції та технічного обслуговування. І це треба робити не після зливи, а постійно.

Окрему увагу слід приділити дренажним системам уздовж узбережжя – їхній стан критичний, а ризик зсувів через підтоплення лише зростає. В умовах кліматичних змін подібні зливи вже не виняток, а нова реальність. І місто має навчитися з нею жити – технічно, а не декларативно.

Безпека себе та близьких – власна справа кожного

Про персональну відповідальність. Звісно, ми дочекаємося висновків відповідних комісій, навіть, можливо, будуть зроблені певні ремонтні роботи тощо. Проте це не знімає з нас відповідальності за власне життя та за життя своїх близьких.

Слід уважно ставитися до того, що відбувається навколо, не нехтувати правилами безпеки, тренувати навички домедичної допомоги і пам’ятати – немає важливіших за наше життя та здоров’я справ. Всі справи мають зачекати, поки йде велика вода.

Читайте також: 

• Одесити просять Зеленського зупинити потопи в місті – опубліковано петицію
• Як одесити пережили потоп: історії та проблеми одного дня