Ключові моменти:
- 250 донецьких шахтарів брали участь в обороні Одеси у 1941 році.
- Пам’ятник загиблим шахтарям встановили біля Чорноморського у 2010 році.
- Одеські катакомби виникли завдяки видобутку вапняку для будівництва міста.
День шахтаря в Україні
День шахтаря в Україні офіційно заснували указом президента Леоніда Кравчука № 304/93 від 16 серпня 1993 року. Свято відзначають в останню неділю серпня.
Дата пов’язана з історією радянської вугільної промисловості та ім’ям шахтаря Олексія Стаханова. 31 серпня 1935 року він за 5 годин 35 хвилин видобув 102 тонни вугілля за встановленої норми у 7 тонн. Результат значно перевищив тодішній виробничий норматив і став основою для руху, який отримав назву стахановського.
Чому в Одеській області з’явився пам’ятник шахтарям
Пам’ятник в Одеській області присвячений 250 донецьким шахтарям, які брали участь в обороні Одеси у 1941 році. Робітники прибули до регіону добровольцями і спочатку мали займатися будівництвом оборонних споруд та риттям окопів.
Однак ситуація на фронті змінилася, і шахтарям довелося безпосередньо вступити в бій. При цьому озброєні вони були вкрай слабо: у бійців було лише кілька гвинтівок, саперні лопатки та по дві гранати.
Попри нестачу зброї, шахтарі прийняли на себе удар німецько-румунських військ, що наступали. Їхній опір допоміг відвернути сили противника та дав можливість радянським підрозділам використати підземні ходи для перегрупування й утримання лінії оборони.
На пам’ять про 250 загиблих шахтарів у 2010 році біля селища Чорноморське встановили пам’ятник.
Які шахти були в Одесі
Хоча Одеська область не асоціюється з вугільними шахтами, наш регіон має власну історію підземних розробок. Йдеться про одеські катакомби — величезну систему підземних виробок, що виникла внаслідок видобутку вапняку-черепашнику.
Саме цей камінь став одним із головних будівельних матеріалів Одеси. Черепашник видобували під землею, а потім використовували для будівництва будинків, храмів, громадських будівель та інших споруд міста. Тому одеські катакомби можна вважати своєрідними міськими «шахтами» — тільки видобували тут не вугілля, а камінь.
Підземні виробки з’явилися ще в період активного будівництва Одеси та з часом розрослися у складну мережу ходів. Видобуток вапняку вели не лише безпосередньо під містом, а й у його околицях, а деякі старі каменоломні згодом увійшли до катакомбної системи.
Таким чином, історія шахтарської праці для Одеси має ще один, місцевий сенс. Саме робота каменярів і добувачів вапняку дала змогу отримати матеріал, з якого буквально побудували значну частину міста.
Читайте також:



