Одеський вчитель розповів про вигадані факти та помилки в українських підручниках географії

Ключові моменти:

• Одеський вчитель географії Дмитро Жданов роками фіксує системні помилки та вигадані факти в українських підручниках, зокрема з географії та курсів НУШ.
• У навчальних посібниках трапляються застарілі дати, хибні наукові твердження, вигадані географічні об’єкти та помилки, спричинені неякісним перекладом.
• Навіть нові підручники 2025 року містять серйозні неточності, що свідчить про відсутність ефективного контролю якості з боку видавництв і держави.
• Учитель пропонує використовувати такі помилки як інструмент розвитку критичного мислення у дітей. На помилки треба вказувати та пояснювати.

Хіт-парад абсурдних помилок у підручниках одеських школярів

Найбільше претензій викликають підручники НУШ («Пізнаємо природу») та класичні посібники з географії. Ось лише кілька прикладів, що знайшов одеський освітянин Дмитро Жданов:

• Вигадані острови. Роками в підручниках 6-го класу пропонували знайти координати острова Табор – об’єкта, який Жуль Верн вигадав для роману «Діти капітана Гранта».
• Застарілі дати. День літнього сонцестояння вказують як 22 червня (радянський стандарт), хоча вже пів століття це 20 або 21 червня.
• Плутанина в термінах. Через неякісний переклад з російської замість «часових поясів» з’являються «годинні», а замість «осередку землетрусу» – «вогнище».
• Наукові неточності:

– астеносферу помилково включають до складу літосфери;

– стверджується, що ґрунт сприяв появі життя, хоча життя зародилося в океані;

– нафту та газ називають «гірськими породами» (хоча це не так).

Новітні підручники 2025 року також з помилками

Навіть у нових виданнях на 2025 рік знаходять грубі помилки. Наприклад, у складі карпатського флішу (осадова порода) «знайшли» глинисті сланці, які є метаморфічною породою.

Чому так відбувається?

1. Сліпе копіювання: нові підручники часто є просто перекладом старих радянських посібників через Google Translate.
2. Відсутність відповідальності: видавництва не несуть фінансових втрат за брак у накладах. Якби існувала система штрафів, контроль якості був би суворішим.

Реакція Міносвіти на помилки у підручниках: «Нічого страшного»

У Міністерстві освіти на зауваження одеського вчителя відповідають стримано. Дещо, звісно, виправили, але запропонували Дмитру Жданову зважати на те, що інколи діти ще не мають достатньо знань, щоб надавати їм більш глибоку інформацію, тому матеріал спрощують.

Проте Дмитро Жданов із цим не згоден:

– Навіщо спочатку вчити неправильно, щоб потім у старших класах «ламати» знання учня і перевчати наново?

Лайфхак від учителя: як перетворити помилку на урок

Дмитро Жданов пропонує не ігнорувати помилки, а використовувати їх для навчання.

• Критичне мислення: учні мають самостійно знаходити неточності. Наприклад, перевірити дані про «полюс спеки» в Ірані (71℃). Звернувшись до першоджерел NASA, діти дізнаються, що це температура поверхні ґрунту, а не повітря.
• Результат: коли дитина сама знаходить помилку дорослих авторів, правильна відповідь запам’ятовується назавжди.

Висновок: навіщо це потрібно?

Справа не лише в географії. У 2016 році на форумі в Давосі визначили «4К» успішної кар’єри:

1. Критичне мислення.
2. Креативність.
3. Комунікація.
4. Координація.

Якісна освіта починається з якісного підручника. Якщо система не здатна визнавати та виправляти власні помилки, вона не зможе навчити дітей мислити критично.

Читайте також: 

• Вчителі на Одещині відмовилися від нового підручника з української мови
• Українська абетка: чому цей символ мови є унікальним
• В школах Одещини зростає кількість випадків булінгу: як з цим боротися

На анонсному фото: Дмитро Жданов проводить урок з географії