Одеська Музкомедія: у передчутті містичного дива

Містичний трагіфарс? Здається, на сцені Музкомедії це вже відбулося – у тому іншому довоєнному житті. Я, звичайно, маю на увазі спектакль «Дванадцять стільців».

Але життя продовжується, як дивом продовжилося життя вбитого в «12 стільцях» Остапа Ібрагімовича у другому романі І.Ільфа та Є.Петрова «Золоте теля».

І ось ще один містичний трагіфарс – прем’єра вистави «Золоте теля» – скоро постане на суд глядача в нашій Музкомедії. Музика народного артиста України О.Злотника, лібрето заслуженого діяча мистецтв В.Підгородинського (він же – режисер-постановник), вірші О.Вратарьова.

Ах, репетиції, репетиції у воєнний час!.. Ми таке лише у старих кінофільмах бачили. Ні, не завила повітряна тривога в той момент, поки я спостерігала, як народжується вистава, але будь-якої миті це може статися. І тоді – у бомбосховище (благо, є воно в самому театрі).

…На сцені – вона, старенька Антилопа-Гну (вона ж – Лорен-Дітріх). Втім, чому ж старенька? Мені машина здалася дуже навіть юною «особою», яка зіграла, якщо пам’ятаєте, чималу роль у всьому, що відбувається.

Процес репетиції такий захоплюючий, що якось само собою (містичний фарс, нагадаємо!) відбувається диво: забуваєш про все на світі, переносишся в інший час. І вже на повну посміхаєшся несподіваному (як завжди!) Паніковському і двом Остапам відразу (з обох складів) на тлі все тієї ж Антилопи.

Чи не рано я заговорила про диво?

Народження нової вистави – диво саме по собі, у воєнний час – подвійно, а Остап, який ожив, так довгоочікуваний після його пригод у «Дванадцяти стільцях». Чи вдасться чарівному комбінатору все ж таки отримати жаданий куш? Ви знаєте, що не вийде? Впевнені?

До того ж, дорогого варто подивитися, як саме відбуватиметься сам процес добування грошей на сцені Музкомедії. Ну і не забудемо, що нам обіцяна ще одна містика трагічного фарсу – як мінімум несподівана: на блюдечку з блакитною облямівкою.

Марія Котова
Фото автора, фото афіші – ОАТМК ім. М.Водяного