Як чеське село на Одещині змінило п’ять назв і втратило коріння (ВІДЕО)

Історію Веселинівки відновлено на основі архівних матеріалів, досліджень чеської діаспори та документів про репресії 1930-х років. Стаття створена за відео проєкту «Легенди Одещини» на YouTube-каналі «Одеського життя». У центрі розповіді — чеські переселенці, які на початку XX століття заснували село на півдні України, та історичні події, що поступово змінили його національний склад.

Ключові моменти:

• Веселинівка пройшла шлях від Сиротинки до п’яти різних назв.
• Чеські переселенці створили заможну колонію з власними традиціями.
• Колективізація, Голодомор і репресії зруйнували звичний уклад громади.
• Старі будинки та цвинтар досі зберігають чеську спадщину села.

Від Сиротинки до Веселинівки

Неподалік Березівки розташована Веселинівка — невелике село, історія якого тісно пов’язана з чеськими переселенцями. За відносно короткий період воно змінило п’ять назв: Сиротинка, Чехославія, хутір Чехи, знову Сиротинка та Веселинівка.

Ці перейменування відображають не лише адміністративні рішення, а й зміни в ставленні радянської влади до національних меншин. У різні роки чеське походження мешканців могло бути предметом гордості, небажаною ознакою або навіть приводом для переслідувань.

Щоб зрозуміти, як виникло це село, потрібно повернутися до історії чехів, які задовго до переселення на Одещину залишили батьківщину.

Чому чехи залишали Європу

Витоки переселення сягають XVII століття. У 1620 році чеські протестанти зазнали поразки в битві на Білій Горі поблизу Праги. Після цього посилилися релігійні переслідування, а частина прихильників протестантизму була змушена залишити рідні землі.

Їхні нащадки зберігали мову, віру та культурні традиції протягом кількох поколінь. Частина чеських громад оселилася на території сучасної Польщі, а згодом переселенці почали освоювати Волинь.

У другій половині XIX століття чехів приваблювали можливості придбати землю та розвивати господарства. Однак державна політика поступово обмежувала їхню культурну самостійність. Зокрема, законодавство Російської імперії 1887 року передбачало закриття чеських шкіл на Волині.

На початку XX століття частина переселенців вирушила далі на південь, де шукала нових можливостей для господарювання.

Читайте також: Хлібне містечко – забутий район Одеси: де воно було, чому так звалося і куди зникло (ВІДЕО)

Як у степу з’явилася чеська колонія

У серпні 1905 року на території сучасної Миколаївщини виникла Богемка — чеська колонія зі школою, кузнею та кооперативами. Саме вона стала одним із центрів, звідки переселенці вирушали освоювати сусідні землі.

У лютому 1912 року до степу прибули перші родини, які заснували майбутню Веселинівку. Переселенці прибували з Богемки та Зеленого Яру. Серед перших мешканців були родини Гортів, Кратохвілів, Полачеків, Златніків, Гейтманеків, Манеків, Суханеків і Швейдарів.

Згодом до них приєдналася родина Матея Пуймана, яка відігравала важливу роль у духовному житті громади.

Спочатку в селі налічувалося приблизно 11–12 родин. Землю вони орендували в місцевого землевласника Сиротинського. Від його прізвища поселення й отримало першу назву — Сиротинка.

Чому село стало Чехославією

На початку 1920-х років радянська влада проводила політику коренізації, яка передбачала підтримку мов і культур національних меншин. У цей період чеська громада могла відкритіше демонструвати своє походження.

У 1923 році Сиротинка отримала назву Чехославія. Вона нагадувала про чеську ідентичність мешканців і перегукувалася з назвою Чехословаччини — держави, що постала в Центральній Європі після Першої світової війни.

Однак політика коренізації тривала недовго. Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років радянська влада почала згортати підтримку національних культур, посилюючи контроль над селом і його мешканцями.

У 1930 році Чехославія стала хутором Чехи. Із назви зникло посилання на іноземну державу, хоча етнічне походження громади ще залишалося позначеним.

Близько 1940 року село знову назвали Сиротинкою. А в 1950 році воно остаточно отримало назву Веселинівка, яка вже не відображала його чеського минулого.

Колективізація, Голодомор і репресії: Як зруйнували господарства чеських переселенців

Чеські колоністи були відомі працьовитістю та вмінням вести господарство. Вони використовували сучасні для свого часу сільськогосподарські знаряддя, розвивали молочне тваринництво, вирощували цукрові буряки та переробляли молоко.

Заможність, яка раніше допомагала громадам розвиватися, за радянської влади стала однією з причин переслідувань. Під час колективізації майно та худобу заможних селян конфісковували, а господарів примушували вступати до колгоспів.

За цим прийшов Голодомор. Він забрав життя багатьох мешканців чеських колоній. Серед загиблих був Людвік Пуйман, який помер дорогою до районного центру Врадіївки після того, як знесилений голодом вирушив туди в пошуках допомоги.

Читайте також: Маразліївська: як одеський пустир перетворився на вулицю палаців мільйонерів (ВІДЕО)

Чеська операція НКВС

У 1937–1938 роках радянські репресії охопили й етнічних чехів. У межах національних операцій НКВС людей підозрювали у шпигунстві та зв’язках із Чехословаччиною. Приводом для переслідування могло стати навіть чеське походження або навчання дітей рідної мови.

Під удар потрапляли вчителі, священнослужителі та інші освічені представники громад, які зберігали національну культуру. Серед них була Ружена Матейкова, яка навчала дітей чеської грамоти у Сиротинці.

Такі переслідування позбавляли громади людей, які передавали наступним поколінням мову, віру та історичну пам’ять. Багатьох заарештованих відправляли до таборів або розстрілювали. Згодом чимало репресованих реабілітували посмертно, а дослідники почали відновлювати їхні імена за архівними документами.

Чому чехи виїжджали до Чехословаччини

У 1946 році СРСР і Чехословаччина уклали угоду про оптацію, яка передбачала можливість повернення чехів і словаків на історичну батьківщину.

Загалом цією можливістю в Україні скористалися близько 40 тисяч чехів. Після колективізації, голоду, репресій і війни частина родин із Сиротинки також вирішила виїхати.

Після від’їзду багатьох представників чеської громади склад населення села змінився. До нього прибували переселенці з інших місцевостей, а культурні традиції поступово втрачали своє значення в повсякденному житті.

Остаточне перейменування на Веселинівку відбулося вже після цих драматичних подій. Нова назва не зберігала пам’яті про засновників села.

Читайте також: Античне місто під городами: які таємниці приховує село Роксолани на Одещині (ВІДЕО)

Що залишилося від чеської Веселинівки

Попри десятиліття змін, частина спадщини чеських колоністів збереглася. Найпомітніші сліди — старі будинки та сільський цвинтар.

Традиційні чеські оселі мали три основні частини: житлову кімнату, сіни та комору. До будинку могли прибудовувати хлів під спільним дахом. Таке планування допомагало зберігати тепло взимку й полегшувало догляд за худобою.

Будували переважно з місцевих матеріалів — черепашнику та саману. На старих будинках подекуди збереглися залишки черепичних дахів.

Не менш важливим свідченням минулого залишається цвинтар. На надгробках досі можна побачити прізвища перших поселенців — Горта, Полачек, Златнік, Пуйман і Манек. На окремих старих плитах збереглися написи чеською латинкою.

Чеська мова в повсякденному житті Веселинівки майже зникла. Водночас у вимові деяких нащадків переселенців збереглася характерна особливість чеської мови — наголос на першому складі. Це невелика деталь, яка нагадує про походження громади навіть тоді, коли інші ознаки її культури вже майже непомітні.

Історія Веселинівки показує, як політичні рішення можуть змінювати назви населених пунктів, руйнувати громади та витісняти культурну пам’ять. Але навіть після цього минуле не зникає безслідно: воно залишається в родинних історіях, старих будинках, прізвищах і словах, які передаються від покоління до покоління.

Дивіться відео про Веселинівку

Хочете дізнатися більше про чеську колонію на Одещині? Перегляньте відео проєкту «Легенди Одещини» на YouTube-каналі «Одеського життя». У ньому також розповідається про традиційне житло переселенців, їхні господарські звички, чеську кухню, духовне життя громади та незвичайні деталі, які допомагають краще зрозуміти її культурну спадщину.

У відео, крім історії перейменувань і трагічних подій, можна почути про:

• особливості чеських хат і традиційного планування оселі;
• страви колоністів — кнедлики, нудлі, брамбораки та солодкі бухти;
• господарські новації, молочне виробництво та вирощування цукрових буряків;
• духовні традиції громади й символіку червоного прапора;
• історію родини Пуйманів та збереження пам’яті про перших поселенців.

Читайте також: Авангард біля Одеси: як дача архієрея перетворилася на «7 кілометр» (ВІДЕО)