Статті

На Одещині розвіяли стереотипи про українські національні костюми

Український національний костюм — багатогранне явище нашої культури, в якому об’єдналися чиста слов’янська душа, східна любов до яскравих кольорів та західна нотка витонченої елегантності.

Ще 2007-го Одеський обласний центр української культури, який очолювала Наталя Гончарова, започаткував обласний фестиваль-конкурс «Народний костюм: минуле і сучасність», щоб зберегти багатонаціональну культурну спадщину Одещини, популяризувати народний костюм та залучити майстрів до аматорської творчості. Тоді в Одесі вперше був широко представлений стародавній та сучасний одяг з багатьох куточків регіону, приватних колекцій та дизайн-студій. Захоплювало дух від колоритних болгарських, молдовських, українських костюмів, святкових жіночих строїв західноукраїнських переселенців-бойків, вишитих поліських сорочок тощо. 

Фестиваль українських костюмів

 На п’ятому фестивалі учасники вкотре отримали унікальну можливість почерпнути нові знання про традиційне народне вбрання і побачити розмаїття форм сучасного одягу. Таким чином на Одещині розвінчується хибне уявлення про традиційне українське вбрання, залишене для сучасників у спадок від Радянського Союзу.

Глузування по-радянськи

Фестиваль костюмів в ООЦУК

Десятиліттями у пресі і на телебаченні глузливо пропагувалося: все, що українське, — смішне, незграбне та примітивне! Задля цього у 1953 році для масового швейного виробництва розробили три види радянських вишиванок. Це «українка» — вишиванка з відкладним коміром, одноколірною вишивкою чи в гармонійному сполученні двох-трьох відтінків одного кольору; «гуцулка» — з багатоколірним геометричним візерунком із перевагою червоного кольору та «чумачка» — з вишитою пазухою та низеньким комірцем-стійкою.

Але на колоритних листівках часів царизму та картинах художників залишилися характерні риси вбрання українців. Це простота фасону костюмів з поєднанням краси та практичності, оздоблення великою кількістю яскравих декоративних елементів, використання тільки натуральних тканин та гармонійне доповнення вбрання оригінальними аксесуарами. 

Лише після отримання нашою державою незалежності національний одяг отримав право на нове життя.

Сторічний експонат з бабусиної скрині

Бойківчанки у традиційних костюмах

На фестивалі колоритно виділявся бойківський традиційний костюм з села Агафіївка Любашівської громади. 

Сторічний експонат привезла на конкурс завідувачка сільського клубу та хранителька скарбів свого роду Ірина Безнащук, яка відкрила у селі музей бойківської культури. Довгі роки по крихтах вона збирала вибулі з ужитку стародавні речі, перевезені депортованими  у 1951 році на Одещину жителями бойківського села Михновець. Гарно збереглися рушники та сорочки, помережені «хрестиком», «низзю», «настилом» (гладдю),  «вузликом» чарівними бойківчанками у довгі зимові вечори. Прості горянки виткали на білому полотні мелодійну музику рідних гір та полонин.

Повний комплект дівочого вбрання, який демонструвався в Одесі, та чимало виробів декоративно-ужиткового мистецтва надала для музейної експозиції Дарина Асафайло, мати Ірини. На жаль, музейний пам’ятник людській майстерності і невичерпному таланту через недолугість чиновників тодішньої влади і культури проіснував недовго. Найцінніше з експонатів люди забрали, а дещо зараз зберігається у зачиненій школі.

Ірина Безнащук демонструє костюм

Кожна з національностей зберігає і розвиває свої традиції, автентичні обрядові дійства, декоративне мистецтво, костюми. І в кожному живе одна українська душа. Народилася на  Волині, в Причорномор’ї чи на Донбасі, вона по вінця наповнена любов’ю до землі, що стала рідною для українців, молдован, поляків, болгар, греків, гагаузів.

Читайте також:

Share
Юрій Федорчук

Народився в селі Острожани Жашківського району Черкаської області. Свою трудову біографію розпочав у 1977 році рибалкою на підприємстві «Гірський Тікич» (Черкащина). Працював формувальником на Київському заводі залізобетонних виробів. Був учасником бойових дій в ДРА (Афганістан). Після здобуття вищої освіти в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті почав працювати у журналістиці. Був власкором газети «Одеські вісті». За плідну журналістську діяльність відзначений Почесними відзнаками та грамотами. Лауреат премії ім. Р.М. Палецького, лауреат Всеукраїнської премії ім. С.І. Олійника, лауреат конкурсу «Українська мова - мова єднання».

Останні статті

  • Новини

Прогноз синоптиків на 6 липня: спека та пожежна небезпека

Завтра, у суботу, 6 липня 2024 року, в Одесі та Одеській області очікується така сама… Читати далі

2024-07-05
  • Новини

СБУ нейтралізувала агенток ФСБ: юні одеситки готували ракетні удари

Служба безпеки України викрила агентурну групу ФСБ, яка діяла в Одесі. До складу осередку входили… Читати далі

2024-07-05
  • Статті

Напівголим по Одесі: чи можна ходити містом у бікіні та плавках

З початком купального сезону на вулицях Одеси з'являються напівголі люди в плавках і бікіні. Через… Читати далі

2024-07-05
  • Новини

Сьогодні 38 років Юрію Чебану — олімпійському чемпіону і тренеру збірної з веслування

Сьогодні, 5 липня, День народження відзначає український каноїст, дворазовий олімпійський чемпіон Юрій Чебан. Йому виповнюється… Читати далі

2024-07-05
  • Статті

Американська делегація приїжджала до Подільська: що їх там зацікавило

Делегація з міста Бурлінгтон (США), до якої увійшли представники мерії, бізнесмени та громадські активісти, відвідали… Читати далі

2024-07-05
  • Новини

Одеська тенісистка здобула чергову перемогу на престижному турнірі

У другому раунді турніру Grand Slam Wimbledon одеська тенісистка Даяна Ястремська перемогла француженку з російським… Читати далі

2024-07-05