В селі Будеї Подільського району вітряний млин знаходиться в робочому стані і радує око. Таких в Україні залишилося небагато. Кілька з них можна зустріти під Києвом у селі Пирогове, де просто неба зберігаються архітектурні пам’ятки з усіх куточків України.
Розмашисті крила млину з Будеї простяглися над мальовничими подільськими краєвидами і при нагоді, як розповідають старожили, та сильному вітрі за десять годин можна отримати 10 пудів борошна.
Десятиметровий будеївський вітряк — диво прикладної архітектури наших предків. Рухома десятитонна дерев’яна конструкція млина з 16-метровими крилами «шукає вітра в полі» з допомогою восьмиметрових вирл.
Якщо піднятися східцями на другий поверх, можна побачити відновлений механізм. Він приводиться в дію крилами, які повертають зубчате колесо, що через сімерню та веретено рухає однотонні жорна. Важкі камені перетирають на борошно за раз понад центнер пшениці, що сиплеться зі спеціального коша.
Кажуть, що борошно, змелене на цьому млині, навіть не варто порівнювати з продукцією сучасних заводів. А паляниці, буханці та паски вдаються напрочуд смачними та пухкими.
Українські вітряки, як традиційний елемент пейзажу, оспівані в піснях, описані в літературі і, звичайно, відтворені на картинах. Саме будеївський вітряк можна побачити на картинах академіка живопису Євгена Столиці, який народився в цьому селі. Серед експонатів Ананьївського художнього музею зберігаються його полотна.
