Мобілізація з 18 травня: як буде проходити та чого чекати «ухилянтам»

Кому потрібно оновити свої дані у ТЦК

Новий закон про мобілізацію з 18 травня насамперед передбачає, що тепер чоловіків мобілізують не з 27, а з 25 років. А оновити свої дані чи стати на військовий облік мають майже всі чоловіки віком від 18 до 60 років та жінки, котрі мають медичну або фармацевтичну освіту. Зробити це потрібно протягом 60 днів з моменту набрання чинності Указом Президента про мобілізацію. Вже відомо, що мобілізація в Україні продовжена ще на 90 днів, з 14 травня до 11 серпня.

Чоловіки, які були зняті з військового обліку через виїзд за кордон, мають знову стати на облік ще швидше — протягом 30 днів. Ті, хто був визнаний непридатним за станом здоров’я, мають знову проходити медкомісію (за деякими виключеннями).

Оновити свої військово-облікові данні можна в:

• центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• в «електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста»;
• у територіальних центрах комплектації та соціальної підтримки (ТЦК) за місцем фактичного проживання.

Втім, перші два запрацюють не раніше літа. До того ж реєструвати свій електронний кабінет необов’язково — згідно із законом це робиться в добровільному порядку.

Так чи інакше масове оновлення даних необхідне для того, щоб закрити величезні прогалини, що нині існують у реєстрі військовозобов’язаних, адже про багатьох чоловіків інформації там взагалі немає.

Окрема тема — це сама система «Оберіг», де накопичуються військово-облікові дані про чоловіків. Останнім часом робота щодо її наповнення посилена. Тепер в цю систему потрапляють дані з реєстру виборців, податкової, Міграційної служби, з Мін’юсту, МВС, інших державних органів та з порталу «Дія». Спираючись на цю інформацію, ТЦК зможуть більш адресно виписувати повістки та швидше виявляти тих, хто ухиляється від військового обов’язку.

Що робити у разі отримання повістки

У разі отримання повістки про виклик до ТЦК громадянин зобов’язаний з’явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з новим законом у повістці зазначаються:

1. прізвище, ім’я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2. найменування ТЦК, що видав повістку;
3. мета виклику до ТЦК;
4. місце, день і час явки за викликом;
5. підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6. реєстраційний номер повістки;
7. роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.

Зверніть увагу на 5-й пункт. Електронні повістки новий закон не передбачає. Але тут вже прописано, що «сформована» повістка може бути підписана «електронним підписом». Чи не є це провісником того, що незабаром з’являться додаткові нормативні документи, й електронні повістки все одно з’являться?

Поки, як і раніше, повістка має вручатися людині особисто під підпис. «Листи щастя» у поштових скриньках не можуть вважатися врученими. Але є нюанси, про які трохи пізніше.

У новому законі підкреслюється, що під час вручення повістки представники ТЦК зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посади, а також пред’явити службові посвідчення.

Натомість усі чоловіки віком від 18 до 60 років відтепер зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу представника ТЦК або поліцейського, а також прикордонників. Зазначається, що той, хто перевіряє документи, має здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів, та може на місці використовувати доступ до «Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Щоправда, пункт про відеофіксацію запрацює не раніше ніж за три місяці з дня опублікування закону, тобто після 17 липня.

Що буде, якщо не оновити вчасно свої облікові дані

Що ж буде з людиною, котра проігнорувала повістку або не оновила вчасно свої облікові дані? Як і раніше, це можуть бути штрафи, зокрема, із доставленням до ТЦК поліцією для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В гіршому випадку — реальний тюремний термін.

Нові норми додатково передбачають позбавлення людини права керувати автомобілем та позбавлення консульських послуг, в тому числі оформлення внутрішнього або закордонного паспорта.

Якщо людина не оновила дані в ТЦК — це порушення законодавства про військовий облік і адміністративне порушення, що раніше каралося штрафом від 850 до 1700 гривень. Якщо людина отримала повістку і не прибула до ТЦК — це вже порушення законодавства про мобілізацію, що каралося штрафами від 3400 до 5100 гривень. Проте 9 травня Верховна Рада ухвалила ще один закон, яким передбачено збільшення штрафів для громадян на порядок — від 17000 до 25500 гривень, а для посадових осіб, котрі порушують законодавство про мобілізацію, — до 51000 гривень. До речі, можуть виникати ситуації, коли людина навіть не знатиме про такий штраф, і через його несплату банківський рахунок боржника буде заблоковано.

Якщо ж чоловік, наприклад, пройшов медкомісію, але на збірний пункт вже за бойовою повісткою не з’явився, тобто відверто ухиляється від військової служби, то це порушення Кримінального кодексу, що карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Найбільш чітко в оновленому законодавстві прописана процедура заборони на керування транспортним засобом. Якщо особа не з’явиться за повісткою або не оновить свої дані впродовж двох місяців, ТЦК може звернутися до поліції для адміністративного доставлення такого громадянина. Припустимо, поліція інформує ТЦК, що не знайшла особу і не може її затримати. У такому разі ТЦК надсилає громадянину поштою рекомендованого листа з «вимогою про виконання обов’язку» (це вже не повістка, а інше нововведення). Адресу для цього можуть взяти з реєстру військовозобов’язаних, навіть якщо вона не є актуальною. Водночас поштар може проставити відмітку, що не зміг вручити цей лист, і ця відмітка дивним чином також буде вважатися днем «вручення вимоги». Далі протягом 10 днів ТЦК матиме право звертатися до суду з приводу тимчасового обмеження громадянина, який не з’явився, у праві керувати автомобілем.

* * * * *

На останок нагадаємо, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України. Разом з тим Конституція гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканність. На практиці в цьому можна угледіти певне протиріччя, адже права багатьох українців під час воєнного стану суттєво обмежуються, а подекуди і порушуються. Так чи інакше, нові правила мобілізації ускладнять життя українцям, які не бажають йти до ТЦК, і свідоме ухиляння від військового обов’язку тепер матиме більш серйозні наслідки.