В дитинстві та юності Михайло за шахівницю сідав рідко. Та якось, зайшовши в сімферопольському Парку культури і відпочинку до шахової альтанки, прикипів до цієї інтелектуальної гри усім своїм єством. Не минуло й пів року, як механік Зінар став першорозрядником з шахів, невдовзі — кандидатом у майстри спорту.
Михайло у розквіті творчих сил
Народився Михайло Опанасович Зінар 22 листопада 1950 року (за паспортом 9 травня 1951-го) у селі Гвоздавка Перша Зеленогірської громади в трудолюбивій родині колгоспного механізатора Опанаса Івановича і вчительки Антоніни Іванівни. Здібний учень сільської школи, Михайло мріяв стати військовим льотчиком, тож точні науки знав «на зубок» і школу закінчив зі срібною медаллю. За станом здоров’я Михайло Опанасович в пілоти не втрапив, але зумів частково реалізувати свою мрію про небо, закінчивши Єгорівське льотно-технічне училище цивільної авіації та працюючи техніком-механіком з експлуатації літаків і двигунів в аеропорту Сімферополя.
1974-го він полишає престижну роботу в аеропорту і влаштовується працювати у місцеву дитячо-юнацьку спортивну школу. Юнак днює і ночує за шахівницею, створює шахові етюди, друкує їх у журналі «Шахи в СРСР», газеті «Кримська правда». На початку 1980-х він очолив новостворений шаховий клуб у Феодосії. Вагомого творчого успіху Михайло Опанасович досяг у 1982 році на шаховому конкурсі, присвяченому 1500-річчю Києва. Його неперевершені етюди були визнані найкращими.
Досконало вивчивши праці теоретиків шахів Юрія Авербаха та Іллі Майзеліса, Михайло Зінар відшукав суттєві доповнення в розділі пішакових закінчень. Зінарівській аналіз полів відповідності в пішакових закінченнях був включений до нового видання фундаментальної монографії Юрія Авербаха «Шахові закінчення» з коментарем автора: «Десята глава, присвячена системам полів відповідності, написана шаховим композитором М. Зінаром — великим фахівцем в області пішакового ендшпілю».
1990-го шаховий композитор випустив книгу «Гармонія шахового етюду». Хоча її авторами названі М. Зінар і В. Арчаков, насправді автор один — визнаний знавець пішакового етюду Михайло Зінар. Роль Володимира Арчакова в основному полягала в «пробитті» видання книги.
Згодом, через фінансову скруту, Михайло Опанасович разом з дружиною Ніною Іванівною і малолітньою донькою Наталею перебираються з Феодосії у Гвоздавку Першу. Оселяються у хатині, що ташується на околиці села, на мальовничому березі річки Кодими. Чоловік заводить живність, працювати влаштовується у місцеву школу вчителем фізкультури і праці. Добудовує власну оселю. Попутно заочно закінчує Балтське педагогічне училище. На превеликий жаль, легенда пішакових закінчень майже закинув створення етюдів.
У своїй книзі «Гармонія пішакового етюду» Михайло Опанасович писав:
«При такому житті якось незручно перед домочадцями проводити час за шахівницею, стежити за етюдними новинками і конкурсами… Та й поштові витрати на листування стали непідйомними для сільського жителя. У таких умовах створити щось вартісне навряд чи можливо, тиражувати ж етюди-пустушки — якось не з руки… За великим рахунком, кому зараз потрібна наша ілюзорна творчість?».
Через матеріальну скруту Михайло Зінар змушений був продати свою унікальну бібліотеку Одеському шаховому клубу.
Якось заслужений майстер спорту гросмейстер України з шахової композиції одесит Сергій Ткаченко випадково дізнався, що Король пішакових етюдів здраствує на своїй малій Батьківщині, і фактично повернув його до публічного творчого життя разом зі львівським самобутнім етюдистом Сергієм Дідухом. Варто підкреслити, що Дідух своїм швидким злетом в шаховій кар’єрі зобов’язаний книзі Михайла Зінаря «Гармонія пішакового етюду», завдяки якій пристрастився до складання шахових композицій.
Гвоздавський етюдист знов повернувся до активного дослідження таємниць пішакових закінчень. І згодом завоював бронзову медаль Кубку світу зі складання шахових композицій в розділі етюдів та здобув чимало призових місць на різноманітних шахових турнірах. Творчості талановитого українського етюдиста Сергій Ткаченко присвятив цікаву і змістовну книгу «Таємниці пішакових закінчень Михайла Зінаря».
На честь свого 60-ліття Зінар писав, що життя шахового композитора з моменту його самітництва змінилося на краще.
— Зручностей — море: можливість ввести етюд в базу і архів, вивести в різних видах, а з принтером в парі — це вже друкарня на дому. Можливість перевірити на попередника по базі Хейдена. Можливість випробувати композицію на коректність за допомогою «Фріца». Можливість оперативно отримувати інформацію з сайтів, вести переписку електронною поштою. Та хоча б можливість написати і відправити статтю. Ось скільки можливостей я нарахував! Погодьтеся, це якісно новий рівень роботи. Це цікаво! Кажуть, що не можна двічі увійти в одну і ту ж річку. Але, якщо ти вмієш плавати і не втрачаєш оптимізму в будь-якій калюжі, тобі весело і комфортно, — зазначав Михайло Зінар.
Тож маестро продовжує складати етюди, публікувати статі.
Етюдній творчості Зінаря журнал «Наука и жизнь» присвятив кілька статей, в яких зазначено, що його етюди-малютки містять менше аналітики і більше естетики. Писалося, що найзнаменитішими майстрами пішакового етюду є радянсько-українські шахові композитори Микола Григор’єв і Михайло Зінар.
Майстер продовжив брати активну участь у багатьох міжнародних конкурсах етюдистів. Окрасою цих шахових турнірів стали призові етюди, зокрема й нашого земляка.
Приємно відзначити, що своїми знаннями Михайло Зінар щедро ділився з онуком Андрієм. Також сподівався, що до шахів пристраститься й онучка Анютка.
На жаль, про це Король шахових етюдів так і не дізнався.
4 лютого 2021 року він покинув цей світ.
За десятиліття творчої праці Зінар створив і опублікував понад 600 шахових композицій, з яких кілька десятків зайняли високі місця на радянських, українських та міжнародних конкурсах. Опублікував більше 100 фахових статей. За вагомі спортивні здобутки у 1987 році отримав заслужене звання «Майстер спорту СРСР».
Читайте також:
В Одесі встановлять 11 мобільних укриттів у місцях із великим скупченням людей. Рішення ухвалив виконавчий… Read More
Італія заявила про готовність підтримати відновлення Одеської області через реалізацію низки спільних проєктів. Це питання… Read More
Ця історія про учнів херсонської школи та їхню вчительку Олену, які підтримують українських захисників на… Read More
Новорічні свята вже не за горами. Саме час задуматися про подарунки. Кожна дитина вірить у… Read More
Поблизу села Комишівка Саф'янівської громади Ізмаїльського району зареєстровано спалах африканської чуми свиней (АЧС). Це вже… Read More
Сьогодні, 22 листопада, в Одесі спостерігається потужний вітер, що призвів до падіння дерев та пошкодження… Read More
