Свято Мерцишор у мешканців багатонаціональної Одещини традиційно відкриває весну. Люди чекають на закінчення березня, щоб завершити старовинний весняний обряд і повісити на улюблене фруктове дерево бутоньєрку, пов'язану з червоних і білих ниток.
Вважається, що це – до хорошого врожаю фруктів. Але, головне, кожен може загадати одне, найпотаємніше бажання.
Бажання завжди у всіх були різними, але цього року, як показало опитування, у всіх бажання тільки одне. І неважко здогадатися, яке.
Нагадаємо, що свята Мерцишор немає в офіційних календарях, але його відзначають на півдні України, Болгарії, Молдові, Румунії, Греції.
Міжурядовий комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини прийняв рішення про включення свята «Мерцишор» до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Обряд проводиться щороку 1 березня: люди дарують один одному червоно-білі бутоньєрки. Їх носять цілий місяць на одязі, біля серця, а наприкінці місяця вішають на дерево.
Молдавани, які проживають в Українському Придунав’ї, розповідають наступну легенду. Першого дня березня прийшла красуня Весна, озирнулася і побачила, що в заростях терну пробивається з-під снігу Пролісок. Вона вирішила допомогти йому і почала звільняти квіточку від колючих гілок. Люта Зима побачила це і розлютилася. Вона закликала холодний вітер зі снігом, щоб знищити первоцвіт. Весна прикрила руками паросток і вкололася терниною. З ранки впала крапля гарячої крові — і Пролісок ожив. Так Весна перемогла Зиму.
Червоно-білі кольори бутоньєрки символізує перемогу життя над смертю. Тому в період широкомасштабної війни в Україні свято Мерцишор набуло особливого значення.
Як розповіла мешканка міста Рені Анна Барган, виготовленням мерцишорів у молдавських сім’ях раніше займалися діти:
— Мама давала нам нитки, і ми робили мерцишори у вигляді пензликів. Робили багато – для всієї рідні, для друзів, однокласників, учителів. А ще для улюблених свійських тварин – для собачки, для ягняти. Вважалося, що мерцишор убереже тварину від хвороби. Мерцишори носили цілий місяць і наприкінці березня вішали на фруктове дерево, загадуючи бажання. Пам’ятаю, в дитинстві я мріяла про велику ляльку у гарній сукні. Про своє бажання розповіла мамі. І, як ви здогадуєтеся, через якийсь час у нас у будинку з’явилася велика коробка з гарною лялькою.
— У молодості я любила подорожувати, — розповідає учасниця ансамблю молдавської народної пісні «Церенкуца» Ренійського Центру культури Ганна Кашу. – Пам’ятаю, загадала 31 березня бажання поїхати на Кавказ. І того року моя мрія здійснилася.
З великою радістю зустрічають весну — Мартеніцу — і болгари.
— Болгарська мартеничка робиться з вовняних ниток червоного і білого кольорів, — розповідає активістка Ренійського болгарського національно-культурного товариства «Батьківщина» Ніна Іванова. – Вовна – це символ життя. Мартеничку клали під камінь і перевіряли її через деякий час: якщо під каменем збиралися мурахи, то цього року буде великий приплід овець, якщо більше жучків – більше телят. Була ще одна традиція: на початку березня господині виносили з дому всі червоні речі і розвішували у дворі – щоб захистити своїх дітей від хвороб.
Читайте також:
Уроки, які змушують думати та дискутувати. Саме такий підхід допоміг учителю одеського ліцею №62 Іллі… Read More
Михайло Лазаренко стверджує, що на депутатів і підприємців чиниться тиск, а “голоси купують по 3-5… Read More
В Одесі попрощалися з актором, який підкорив мільйони: Василь Скромний назавжди залишиться у серцях глядачів… Read More
В Одесі з’явився новий простір підтримки для тих, хто найбільше цього потребує. У Пересипському районі… Read More
У Подільському районі Одещини депутати ухвалили безпрецедентне рішення — висловили недовіру голові районної адміністрації Михайлу… Read More
На Одещині на кілька днів змінять графік руху приміських поїздів. Пасажирам радять заздалегідь перевіряти час… Read More