Липневі одеські вулиці під час температурних рекордів (фоторепортаж)

А вулиці у центрі – майже безлюдні. Хоча чую й іншу думку:

– Ну от що робити вдома, якщо там світла немає? Вентилятор – й той без електрики не запрацює!..

Далі чую роздуми від нечисленних перехожих про холодильники та все таке інше. Та це ненадовго. Ті, хто вирішив таки вийти у таку спеку, намагається хоч чомусь порадіти.

Порадіти є чому: знайшов лавку у тіні – вже щастя… Та де ж її знайдеш?..

От і бачимо «картинку»: лавки стоять собі порожні рядочком під сонечком гарячим-гарячим, скоріше пекельним…

Біля фонтану у Міському саду людей теж мало. Бо прохолоди від нього мало, ну хіба що ближче до вечора, хоча й вечір той прохолоди дає ну дуже мало…

Біля відомого дванадцятого стільця на Дерибасівській сімейна пара з малюком намагаються зробити фото. Чоловік навіть хотів сісти на той стілець, одразу зрозумів, що можна й опік отримати.

Навіть Дерибасівська майже «пуста», от хіба що поруч з екскурсійними авто все ж можна побачити невеличку купу людей…

А на клумбах все ж красуються (поруч з генераторами) одеські троянди. Це ж треба: яка стійкість!

– Хоча б краплю прохолоди! – чую знов і знов.

– Нам тільки отаких температурних рекордів під час війни не вистачало!

– Та витримаємо! Все витримаємо! – каже якийсь оптиміст.

Пекельна спека на одеських вулицях. Якийсь скажений липень. Знов лунає повітряна тривога… Як це все виглядає – дивіться на наших фото.

Життя триває!..

Фото авторки