Ліну Костенко в Україні та й за кордоном називають «залізною жінкою». Вона завжди говорила та писала те, що хотіла. Навіть коли її колеги боялися репресій та мовчали, поетеса відкрито критикувала владу.
Лина Костенко. Фото из открытых источников
Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року. Це була прямолінійна, відкрита та волелюбна жінка, у творчості якої можна побачити справжню Україну.
Іноді письменник вважає, що Україна має знати його. А я завжди вважала, що мені треба знати Україну. Ми з чоловіком об’їхали всю країну його маленьким «запорожцем», який може проїхати там, де «мерседес» застрягне.
Ще у житті мені дуже допомагала мама. Пам’ятаю, я дивувалась: як вона вміє все робити? А мама у відповідь казала: «Я теж нічого не вміла, доки моя мама була жива». І ось її не стало… А для мене пиріжок спекти – це найвища математика, і в побуті вважала себе повною бездарністю.
«Я вібрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій немає
до Долі – моєї обраниці.»
Німецький філософ Вільгельм Лейбніц говорив, що справжнє, народжене минулим, народжує майбутнє. Цікаво, яке майбутнє народить наше сьогодення? Ще Леся Українка говорила, що живе за глухонімих часів. А ми за яких часів живемо? Ми теж живемо у глухонімі часи. Нам усім треба говорити саме про майбутнє. Якщо нам не вдалося побудувати його для себе, то треба побудувати його для наших дітей.
«І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варті.
Єдине, що від нас ще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.»
Читайте також: про історію, легенди та міфи Одеського оперного театру
Мені здається, що я не дуже гармонійна людина. Завжди щось відчуваю, переживаю, щось хочу зробити. Коли розпочалася наша Незалежність, я бачила, до чого все йде. Я подумала: ви тут співайте «Ще не вмерла Україна», а я поїду туди, де вже померла. І я поїхала до Чорнобильської зони. Здається, трагедія, здається, нічого не можна страшніше уявити, ніж ці мертві села. Але я повернулася звідти весела, спокійна та в гармонії. Чоловік запитав: Де ти була? На курорті?”. Я бачила таку трагедію, в порівнянні з якою те, що ми тут переживаємо, це дурниці. То я знайшла свою гармонію.
«Буває, часом сліпну від краси.
Спинюся, не розумію, що воно за диво, –
ці степи, це небо, ці ліси,
все так гарно, чисто, незрадливо,
все як є – дорога, явори,
все моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.»
Ще з початком Незалежності молодь почала виїжджати з країни. Ось увімкніть радіо вранці, коли п’єте каву, увечері – телевізор. Вам скажуть: пенсії, пенсії це, знову пенсії… Як на мене, старих треба поважати, треба дати їм можливість гідно жити, пенсії їм треба платити. Але думати передусім треба про молодь. Бо це майбутнє. Але в нас уже понад двадцять років виховують молодь так, що їй патріотизм та любов до батьківщини не потрібні. І це дає їм можливість їхати не озираючись.
«Все змінилося, люди і годинники.
Двадцятий вік уже за перелазом.
Глобальне людство хоче ковбаси,
А вже вона з нуклідами та казкою.
Впала тінь на батьківські крові.
Вже чорт гідує купувати душі.
У лісах тремтять налякані гриби,
З дерев стрибають підозрілі груші…»
Читайте також:
Джерела: life.pravda.com.ua, culture.fakty.ua, bbc.com
Рожеві фламінго у 2025 році не змогли дати потомство в Національному природному парку «Тузлівські лимани»… Read More
Правоохоронці розшукують 17-річного Маковського Богдана з Білгорода-Дністровського, який 28 серпня ввечері пішов з дому і… Read More
У вівторок, 2 вересня 2025 року, в Одесі та області синоптики оприлюднили оновлений прогноз погоди.… Read More
5 вересня 2025 року в Одесі відбудеться Південний форум національних меншин та корінних народів України.… Read More
В Одесі триває «пам’ятникопад» згідно із законами про деколонізацію та декомунізацію. Деякі одеські історики та… Read More
Олег Кіпер, голова Одеської обласної військової адміністрації, прибув на пляж Ланжерон, щоб на місці з’ясувати… Read More