Статті

Леонід Буряк: 70 років легенді українського футболу з Одеси

Леонід Буряк – світова футбольна знаменитість родом із Одеси. Він грав за «Чорноморець», був півзахисником київського «Динамо» та головним тренером збірної України. 10 липня йому виповнюється 70 років.

Народився Леонід Буряк в Одесі 1953 року. У 10 років він почав грати у дитячій команді при заводі «Продмаш». Талановитого хлопчика помітили тренери «Чорноморця» та запросили його до молодіжного складу команди. Однак йому довелося чимало попрацювати, перш ніж він потрапив до основного складу «Чорноморця». Вага юного футболіста ледь сягала 50 кілограмів, і йому довелося спочатку займатися у спортзалі, щоб набрати м’язову масу. Невдовзі Буряк став провідним гравцем «Чорноморця», і 1972 року був включений до списку найкращих футболістів України.

Вже наступного року Леоніда Буряка запросили до київського «Динамо». Тоді ж відбувся його дебют у вищій лізі, до якої входила команда, — він забив перший гол у ворота команди «Арарат». Трохи згодом Леонід Буряк став п’ятикратним чемпіоном країни, переможцем Кубка володарів кубків, а також Суперкубком УЄФА.

Через конфлікт із керівництвом він пішов із «Динамо». Був тренером харківського «Металіста», потім працював у Фінляндії та США. 1993 року повернувся до України, де балотувався на посаду головного тренера київського «Динамо». Пізніше він очолював тернопільську «Ниву», а з 1994 року протягом чотирьох років тренував «Чорноморець», який досяг успіху на різних чемпіонатах. Крім того, Буряк готував збірну до Євро-2004.

З 2014 року в Одесі почали проводити футбольний турнір «Кубок Леоніда Буряка», а з 2015 року на алеї футбольної слави «Чорноморця» було відкрито іменну плиту, присвячену знаменитому одеситу.

Після початку російської агресії Леонід Буряк залишився із родиною у Києві. Він часто відвідує клубну базу київського «Динамо» у Конча-Заспі, де тренуються діти з клубної академії та живе багато біженців.

Джерела: grad.ua, Вікіпедія, sportarena.com

Читайте також:

Ірина Сорокіна

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.