Яке село на Одещині називають Луковим? Таке питання ми поставили читачам в одному із номерів газети «Одеське життя» у рубриці «Вікторина». Напевно, правильну відповідь знає багато хто. А для тих, хто не знає, розповідаємо.
Якщо в якійсь бесіді заводиться розмова про цибулю-сівку, вона ж арпаджик, то всі насамперед згадують про село Криничне Болградського району. А ті, хто бував у цьому селі, навіть подумки туди переносяться, бо є що згадати.
Арпаджик: у перекладі з турецького арпа — означає ячмінь, -чик (-джик) — зменшувально-пестливий суфікс. Варіації слова – арпаджейка, гарбаджейка, арпач, арпачик. А ще є село Арпаджік у Болгарії.
У цьому селі живуть працьовиті люди, і їм чим похвалитися. У будь-яке подвір’я заглянеш – любо-дорого подивитися. Будинки здебільшого збудовані традиційно у формі літери «П». До будинку прилягають ще кілька прибудов та обов’язково велика простора веранда, оточена залізною аркою, увитою виноградною лозою.
Головне джерело доходу місцевих жителів уже багато років – та сама цибуля арпаджик, яку тут вирощує кожна родина. Хто першим посадив у Криничному цибульні плантації, невідомо, але приклад явно став дуже заразливим. І, що цікаво, далі цього села цибульний ентузіазм не поширився. Десь ще на півдні Одещини арпаджик, звичайно ж, вирощували, але так масово – лише у Криничному. Засівається цибуля стандартним чином – за допомогою трактора та сівалки. А ось збирання врожаю – це, з одного боку, каторжна ручна праця, а з іншого – священний ритуал.
У другій половині серпня вулиці села стають практично безлюдними, бо все 4-5-тисячне населення перебирається на збирання врожаю на полі. Дрібну цибулю (і справді схожу на ячмінь) на неосяжних плантаціях необхідно збирати руками. Тому до польових робіт залучаються всі домочадці від малого до великого. А після збирання ще йдуть калібрування, яке також роблять вручну, чищення та сушіння.
Мені кілька разів надавалася можливість подивитися на криничанські горища, і щоразу я дивувалася побаченому. На горищі мого батьківського будинку завжди зберігалося зерно, а тут усюди цибуля – червона, жовта, біла. І це не дивно, адже його після просушування на полі потрібно ще й правильно зберігати, щоб насіння було найвищої якості. Тому що 90% всього арпаджика в Україні вирощують саме у Криничному!
Починаючи з вересня і до ранньої весни цибуля приносить добрий дохід трудівникам. Для залучення покупців селяни вивішують пакети із цибулею прямо на ворота. Такий маркетинговий хід місцевих жителів значно полегшує роботу оптовим покупцям, які приїжджають сюди по знаменитого арпаджика.
Домникія Константинова, мешканка села Криничне, розповіла, що збирала цибулю, ще будучи дитиною. Сьогодні їй уже за 50, але «цибульна традиція» і досі є частиною її життя.
— Навіть якщо трапляється неврожайний рік і нам не вдається вийти в плюс, на весну цибулю, незважаючи ні на що, засіюємо знову. Продовжуємо традицію, і черговим колом проходимо курс цибульної працетерапії, — жартує криничанка.
Читайте також:
29 липня 2022 року Росія здійснила один із найстрашніших воєнних злочинів проти українських військовополонених. Минуло… Read More
Через затяжну посуху на річці Дністер склалася критична гідрологічна ситуація — рівень води опустився до… Read More
У центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) Одеси розширили перелік доступних сервісів. Тепер одесити можуть швидко… Read More
У середу, 29 липня, під час повітряної тривоги Одеса зазнала чергового удару, у місті прогриміла… Read More
Учень одеського ліцею Микита Колєснік отримав міжнародне визнання у сфері аерокосмічної інженерії. Дослідження 11-класника офіційно… Read More
Жити поблизу моря — мрія багатьох українців. Влітку можна хоч щодня ходити на пляж, а… Read More
