В умовах затяжної війни Україні стає все складніше залучати чоловіків до служби. Щоб мотивувати молодь, держава розробляє нові механізми – пропонує фінансові стимули та певні привілеї. Водночас у Росії ресурс мобілізації залишається значним, зокрема через привабливих умов контрактників. «Одеське життя» проаналізувало, які соціальні виплати та гарантії пропонують обидві сторони, а також звернулося до історичного досвіду, зокрема до американської армії часів В'єтнамської війни. Отже, як мотивують військових та що їм обіцяють за службу на фронті?
В умовах війни Україна використовує кілька основних механізмів для поповнення лав Збройних сил: мобілізацію, контрактну службу та добровільний вступ до війська. Однак розмір грошового забезпечення військовослужбовця не залежить від того, чи він мобілізований, чи служить за контрактом. Виплати визначаються з урахуванням посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов проходження служби.
В обох країнах відбувалася мобілізація. В Україні вона законна, проте всі знають про часті випадки перевищення обов’язків представниками ТЦК. В Росії ж тривалий час навіть не говорили про це, а «часткову» мобілізацію оголосили після деокупації Херсонщини. Проте вона стала ще й примусовою. Тож призов під тиском охопив невеликі міста та села. Торкнулося це і засуджених, яким обіцяли амністію за участь у війні. Найважче – жителям окупованих Росією територій. Погрожуючи репресіями, їх залучають до російських військ, що є порушенням міжнародного права та вважається воєнними злочинами.
Виплати росіян зазначені в перерахунку з рубля на гривню з огляду на курс під час публікації
Одноразова виплата при укладенні контракту становить 24 224 гривні для рядового складу, 27 252 гривні для сержантів, 30 280 гривень для офіцерів.
Місячна заробітна плата: З 1 лютого 2023 року мінімальний щомісячний розмір грошового забезпечення для військовослужбовців становить 20 100 гривень.
Доплати за участь у бойових діях:
Виплата за смерть: 1 770 750 гривень.
З початком повномасштабного вторгнення сім’ям військових в Україні за смерть бійця виплачували 15 мільйонів гривень. Однак у 2023 році через економічні труднощі норма повернулася до попередньої.
До теми: В Україні не всі військові отримали виплати за поранення: як отримати законну компенсацію (відео)
Одноразова виплата за укладення контракту становить 88 600 гривень.
Місячна заробітна плата військових, які перебувають в Україні, – від 95 400 гривень.
Щомісячні доплати: соціальні виплати (15 000 рублів), добові (4 240 рублів), доплати за посаду.
Виплата за смерть: 6 300 000 гривень.
Соціальне забезпечення військовослужбовців є важливим інструментом мотивації та підтримки армії. Україна та Росія пропонують схожі механізми, проте між ними є суттєві відмінності, які впливають на якість життя військових та їхніх родин.
Житлове забезпечення. Обидві країни пропонують військовим службове житло або грошову компенсацію за оренду. В Україні через три роки служби можна долучитися до накопичувально-іпотечної програми, яка дозволяє придбати власне житло. В Росії діє схожа система, проте з додатковою можливістю погашення іпотеки до 10 мільйонів рублів (4,7 млн грн) у разі поранення або звільнення за станом здоров’я.
Медичне забезпечення. Військові України та Росії отримують безкоштовне медичне обслуговування, включно з лікуванням, реабілітацією, забезпеченням ліками а також безкоштовним протезуванням зубів.
Відпустки. Щорічна відпустка в Україні становить мінімум 30 днів, з можливістю отримання додаткових днів для тих, хто перебуває на фронті. В Росії базова відпустка складає 30-45 днів, з додатковими 15 днями для ветеранів бойових дій.
Пенсійне забезпечення. В Україні пенсія військовим призначається після 25 років служби, тоді як у Росії – після 20 років. Однак у Росії військовослужбовцям, які уклали контракт після лютого 2022 року, обіцяють зараховувати пенсійний стаж у подвійному розмірі.
Читайте також: «Чому я не воюю?»: що відчуває одесит, який не пішов до війська
Росія активно залучає військових фінансовими обіцянками та пільгами, проте реальність далека від заявленої. Влада гарантує великі виплати, компенсації сім’ям загиблих і різні пільги, але на практиці багато хто стикається з затримками або навіть повною відмовою у виплатах. Бюрократичні складнощі, тривалі процедури й численні перепони змушують військових та їхні родини виборювати те, що їм належиться. Мова йде навіть про доступ до якісної медицини.
Щедрі компенсації – це не лише засіб залучення нових рекрутів, а й спосіб замаскувати величезні втрати на фронті. За оцінками західних аналітиків, російська армія щодня втрачає тисячі бійців, тому влада змушена постійно шукати нових солдатів.
Аби мотивувати більшу кількість чоловіків, у 2024 році Міністерство оборони України впровадило новий механізм – «Контракт 18-24». Він розрахований на молодих людей віком від 18 до 24 років, які раніше не проходили базову військову підготовку. Додаткові привілеї:
Однак всі посади є бойовими: стрілець, старший стрілець, стрілець-снайпер, стрілець-санітар, помічник гранатометника, гранатометник, старший гранатометник, розвідник та старший розвідник. Грошові виплати також передбачені військовослужбовцям, які доєдналися до війська раніше і їм було менше 25 років. Умовами отримання винагороди є безпосередня участь у бойових діях протягом шести місяців та відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності.
Аби притягти нових бійців, міноборони Росії вдалося до відчайдушних кроків. Так, жителям Татарстану пропонують «привести друга до воєнкомату» і отримати за це гроші. За вербування друзів або родичів для участі у війні проти України виплачують приблизно 47 000 гривень. Як зазначено на сайті «Герої Татарстану», гроші можуть отримати не лише друзі та родичі мобілізованих, а й знайомі, працівники військкоматів, місцевих адміністрацій та державних установ.
Цікаво і те, що в республіці Татарстан контрактникам обіцяють одноразову виплату за підписання контракту розміром близько 700 000 гривень. Однак місцеві депутати висловлювали занепокоєння, що такі суми можуть дискредитувати саму ідею добровільної служби батьківщині.
На початку повномасштабного вторгнення Україна та Росія мали різні підходи до мобілізації. Росія зосередилася на фінансовому стимулюванні. Військовий експерт групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зазначає, що спочатку російські військові отримували високі зарплати – 250 тисяч рублів, а згодом з’явилися разові виплати: 100, 200, 400, 500 тисяч. Нині в деяких регіонах суми сягають уже п’яти мільйонів рублів.
Для України головною мотивацією був захист Батьківщини, тому багато людей йшли на фронт добровільно. Однак з часом все більше українців почали замислюватися про фінансове забезпечення своїх сімей. Це вплинуло на мобілізаційні процеси: багато хто почав вагатися між службою та роботою, залишаючись із родиною.
– Люди почали замислюватися: а що, якщо я отримаю поранення чи загину? Що я з цього матиму? Саме тому зараз фінансова мотивація відіграє ключову роль у мобілізаційних процесах. Ми лише починаємо активно використовувати цю схему, можливо, із запізненням, але все ще маємо простір для вдосконалення. Натомість у Росії майже вичерпали свій ресурс. Якщо раніше за участь у війні платили 250 тисяч рублів, то зараз пропонують уже п’ять мільйонів – і навіть за такі гроші не кожен погоджується, – пояснює експерт.
Коваленко також наголошує, що фінансові виплати можуть мати не лише стимулюючий ефект, а й стати важливим чинником психологічної підтримки військових і їхніх сімей.
– Безумовно, пільги важливі, але саме разова виплата має сильніший психологічний вплив і мотивує більше. Коли військовий підписує контракт, він розуміє: спочатку підготовка, потім – три місяці навчання, а далі – зона бойових дій. І що там? Я можу отримати навіть у перший день поранення або навіть мене можуть вбити. А що моя сім’я отримає за це? Разова виплата дає родині фінансовий захист наперед. Якщо щось станеться з годувальником, у них уже буде певний буфер безпеки, – зазначає він.
На думку експерта, зараз критично важливо наростити кількість нових підрозділів, забезпечити ротацію та підвищити мобілізаційний потенціал. Потрібно знайти баланс між залученням молодих бійців віком 18-24 роки та підтримкою військових, які воюють вже 2-3 роки або служать ще з 2014-го.
– Для цього необхідні пільги, що враховують вислугу років, бойовий досвід і перебування в зоні бойових дій. Це стосується і пенсійного забезпечення, соціального захисту родин, можливостей для навчання дітей та інших гарантій, – підсумовує Коваленко.
На його думку, ситуація з виплатами та пільгами має стабілізуватися, а рівень напруги серед військових – знизитися. Нові мобілізовані кадри можуть забезпечити можливість для ротації та відпусток тим, хто воює вже тривалий час.
США використовували добровільний набір, примусовий призов і спеціальні програми для поповнення армії під час В’єтнамської війни. Проте ці заходи викликали суспільне невдоволення.
Більшість військових у США завжди набиралися на добровільній основі. Вербувальні кампанії наголошували на патріотизмі, обов’язку перед батьківщиною та можливостях отримати освіту й кар’єру після служби. Учасники бойових дій могли отримати безкоштовне навчання після демобілізації, субсидії на житло та кар’єрні перспективи. Ці заходи зробили службу більш привабливою для добровольців. Однак добровільний набір не забезпечував достатньої кількості солдатів для війни у В’єтнамі.
Призов був основним методом залучення військових після 1965 року, коли війна у В’єтнамі загострилася. Молоді чоловіки у віці 18-26 років могли бути мобілізовані на строкову службу. До 1973 року таким чином було залучено близько 2,2 мільйона військових. Багато студентів та представників середнього класу отримували відстрочки, що викликало критику, оскільки більшість призовників походили з бідних сімей та етнічних меншин.
У відповідь на критику щодо несправедливості призову 1 грудня 1969 року була проведена перша лотерея, яка визначала порядок мобілізації. Це мало зробити процес прозорішим. Однак антивоєнні протести тривали.
У 1966 році міністр оборони США Роберт Макнамара ініціював програму, яка мала на меті щороку залучати до армії 100 000 осіб, які раніше вважалися непридатними до служби через розумові, фізичні або психологічні обмеження. За п’ять років було призвано близько 354 000 новобранців. Офіційно проєкт позиціонувався як програма «соціальної корекції», але на практиці багато з цих новобранців стикалися з труднощами в адаптації, що призводило до високих втрат. Через погані показники ефективності проєкт закрили у 1971 році.
Армія США залучала новобранців різними способами, але не всі методи були успішними. Добровольці отримували хороші освітні та фінансові можливості, що мотивувало їх йти на службу. Лотерейний призов 1969 року зробив систему відбору прозорішою, а добровільний набір допомагав поповнювати армію. Однак були й вкрай невдалі рішення. Програма «Проєкт 100 000» призвела до значних втрат. Відстрочки для студентів створили нерівність – воювати йшли переважно менш забезпечені верстви населення. Сам примусовий призов викликав сильне суспільне невдоволення, що стало одним із факторів скасування його у 1973 році. Відтоді американська армія стала повністю професійною.
***
У підсумку фінансова та соціальна мотивація відіграє дедалі важливішу роль у залученні військових як в Україні, так і в Росії. Україна, спираючись на патріотичні цінності, поступово впроваджує нові стимули, намагаючись збалансувати фінансову винагороду з реальними можливостями держави. Натомість Росія робить ставку на щедрі виплати, які часто залишаються лише обіцянками, що підкреслює її критичну потребу в нових мобілізованих. Попри значні розбіжності в підходах, очевидно, що війна виснажує обидві країни, змушуючи їх шукати найновіші способи мотивації. Однак для України головним залишається не лише залучення військових, а й забезпечення їхньої довіри до держави, соціальної підтримки та перспектив після служби.
Кожен із нас хоче, щоб його остання воля була виконана точно. Але чи завжди можна… Read More
В Одеській обласній військовій адміністрації підсумували виконання місцевих бюджетів за 2024 рік та визначили ключові… Read More
Еквайринг – це послуга, яка дозволяє фахівцям продавати товари чи надавати послуги, приймаючи оплату безготівковим… Read More
До Одеси надійшли сім когенераційних установок, які мають підвищити енергостійкість та екологічну безпеку міста. Нове… Read More
Багато власників намагаються забезпечити своєму собаці різноманітне та корисне харчування. Для цього вони пропонують вихованцю… Read More
За інформацією синоптиків Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у п'ятницю, 28 лютого 2025 року,… Read More