Будівля була спроектована відомим одеським архітектором Самуїлом Гальперсоном для себе. У 1911 році було затверджено проєкт 4-поверхового будинку, проте через рік архітектор змінив його, додавши ще один поверх, при цьому більшість стельових перекриттів планувалося зробити залізобетонними. Під час проєктування було порушено протипожежні правила — за вимогами безпеки двір мав мати ширину щонайменше 85 метрів, але на ділі він був на 20 метрів меншим. Проте дозвіл все ж дали, зажадавши встановити два пожежні крани.
Будівництво почалося в березні 1912 року, і до вересня будинок був уже готовий. Стиль цієї будівлі можна визначити як ретроспективний модерн і неокласицизм, а зовні вона нагадує італійські палаццо епохи Ренесансу.
Будинок замислювався як прибутковий, але в ньому також були передбачені приміщення для оренди контор. Тут розташовувалася велика приватна лікарня з жіночих хвороб, а серед квартиронаймачів були лікарі, викладачі, службовці банків і присяжні повірені.
Перші два поверхи будинку вважаються цокольними. Вони оздоблені глибоким рустом, що імітує грубо обтесаний камінь. Балкони тільки на другому зберегли кам’яні огорожі у вигляді масивних балюстрад. Один з балконів огинає кутову частину будівлі, такий самий балкон є і на п’ятому поверсі. У виступаючих частинах будівлі (ризалітах) розташовані еркери, що займають третій і четвертий поверхи.
Усередині будинку ще під час будівництва було передбачено ліфт, щоправда, ліфтові кабіни до наших днів не збереглися. Після війни встановили підйомник радянського зразка.
Джерела: all.archodessa.com, photobuildings.com
