Статті

Ігор Кондратюк: «Українські виконавці більше не повинні співати російською»

Українська пісня пройшла непростий шлях: від засилля російськомовного контенту у 90-х до справжнього відродження під час війни. Чому виконавці більше не можуть залишатися осторонь, як музика стала голосом епохи та чому Ігор Кондратюк – відомий український продюсер та екс-ведучий популярних шоу на українському телебаченні, переконаний, що українці — самодостатня музична нація?

Росія у «братніх обіймах» душила українську пісню

 – Пане Ігорю, як так сталося, що відмінний старт 90-х невдовзі стане для української пісні й музики провальним?

 – Приблизно до 2001 року колишні республіки Радянського Союзу почали активно творити свою, національну музику й пісню. Це був природний процес після здобуття незалежності. Коли Росія відчула, що її впливу поволі починають позбуватися, формуючи національні пісенні традиції, вона схаменулася й розпочала новітню експансію свого російськомовного контенту. Частково вона також була зворотною – у Росії радісно зустрічали українських артистів, звісно, за умови, що вони співатимуть російською. Натомість у нас спостерігалося ще й засилля російських кліпів. Це був яскравий, якісний і недешевий продукт, адже нафтодолари Росія охоче вкладала і в шоубіз, прекрасно розуміючи його вплив на людей. Не склалося тоді з власним пісенним продуктом і через недостатню підтримку державою українськомовного контенту. І почали наші співати російською, відвідувати з гастролями російські терени. Це давало пристойні заробітки та перевагу російських пісень у репертуарі українських музикантів.

Ігор Кондратюк Фото з особистого архіву

 – Проте ж були виконавці, які не полишали співати українською?

 – Звісно були, і таких стало більше у 2004-му. Саме під час Майдану відбувся перший етап сепарації від російської музики: пісень українською стало більше. Ще однією вагомою причиною обирати рідне були події 2014-го. Для мене особисто це був рубікон. Я вирішив, що до Росії не поїду більше і справ з їхнім шоубізом не матиму.

 – Але ж доволі велика частка наших співаків продовжували російськомовну творчість, попит на неї в Україні не зник.

 – Тоді – так. Зараз, хоча ми й маємо конкурентну перевагу, адже можемо співати і російською, і українською, вже цього не робимо. Наприклад, австралійцям чи американцям, які співають англійською, це нічим не загрожує. Натомість російськомовні українські виконавці одразу підживлюють імперські амбіції сусіда і дають привід, нехай і опосередковано, для подальшого «захисту російськомовного населення».

Про що не може мовчати співак у часи війни

 – Чи повинна зазнати змін творчість виконавців після 2022 року? 

 – Співак завжди має бути органічним, і час не має значення. Під час війни співати виключно про безтурботні речі – погана характеристика для артиста. Адже це означає, що він не здатний пропустити через себе події епохи. Наприклад, лірик Олександр Пономарьов чи веселун Дзідзьо співають про Перемогу.

Олександр Пономарьов, Дзідзьо Фото Фокус

А Артем Пивоваров? Він же родом з Вовчанська, місто фактично стерли росіяни, там пекло. Він не може про це не співати, він має бути співзвучний своєму місту, своїй епосі. 2022 рік – такий шоковий стан, наші виконавці почали продукувати ніби «захисні пісні», які мотивували, надихали та дарували надію. 

«Ми можемо крутити цілодобово виключно українську музику»

 – Ми ніби знову на старті. Фактично повністю українськомовні пісні, плеяда нових виконавців. Цього разу у нас вийде? 

 – Безперечно, в 90-х роках з росіянами під ногами ми шанс на розквіт своєї музики не використали. Зараз так не повинно бути. Ми непогані співаки й співачки, знаменитих на весь світ поки немає, але сподіваємося. Українці – самодостатня музична нація, нині можемо крутити цілодобово виключно українську музику. І цього наразі досить, щоб відчувати, – це все своє. Наші перемоги на міжнародній музичній арені, сподіваюся, попереду, і ми до цього доживемо.

Читайте також:

Share
Ольга Магазинська

Авторка видання "Одеське життя". Військова журналістка з 23-річним досвідом. Писала для радіо та телебачення в Криму, Одесі й Києві. Нагороджена відзнакою Президента України «За участь в АТО». З 2025 року — кореспондентка «Одеського життя». Лавреатка конкурсу «Українська мова – мова єднання».

Recent Posts

  • Історія
  • Статті

Рибна стала Пантелеймонівською: як 117 років знаменита вулиця Одеси отримала свою історичну назву

28 лютого 1909 року в офіційних «Известиях Одесской городской думы» з’явилося повідомлення про перейменування Ново-Рибної… Read More

28-02-2026 в 20:53
  • Новини

17 мільйонів на вітер: інтернат на Одещині, який ніколи не працював, ліквідовано

Психоневрологічний заклад «Острів Надії» у Білгород-Дністровському так і не відкрив двері для пацієнтів, а обласний… Read More

28-02-2026 в 20:28
  • Новини

Яка погода чекає одеситів у перший день весни

Вранці Одесу огорне туман, а вдень на горизонті з’являться перші весняні промені. Водії, не втрачайте… Read More

28-02-2026 в 19:16
  • Реклама / Новини партнерів

Інтер’єр з обкладинки: як правильно вибрати текстуру ДСП для різних кімнат

Створення гармонійного простору нагадує роботу художника: стіни є тлом, а меблі — головними мазками. Правильно… Read More

28-02-2026 в 18:48
  • Новини

Дубай під ударом, рейси скасовують: Близький Схід занурюється у війну

Удар Ірану по ОАЕ, паніка в Дубаї, скасовані рейси й укриття для дипломатів — світ… Read More

28-02-2026 в 18:32
  • Статті

«Учитель року»: як на Одещині шукали світло для відкритих уроків та перемогли

Нещодавно на Одещині завершився обласний конкурс «Учитель року-2026». За його результатами, у наступний етап пройшли… Read More

28-02-2026 в 18:02