На фото – довжелезна черга «по воду» до одного з одеських бюветів, 19 липня, 8 година вечора. А вночі комунальники після 2 діб виснажливої праці, яку можна назвати трудовим подвигом, вже відновили водопостачання. Лаяти ми вміємо, у цьому досягли успіху, в цьому ми всі майстри, а от хвалити нерідко або забуваємо, або лінуємося, або не вважаємо за необхідне.
Що ж, думаю, що хоч від себе особисто, покайфувавши під душем, я вправі в пояс поклонитися роботягам з Одеського водоканалу і сказати їм «Дякую за працю, орли!» І не хочу у відповідь чути одеський жарт «Ми не орли, це нас носить вітром». Реально, мо-лод-ці!
Якщо «по чеснаку», мені складно сказати, що важче дісталося: дві доби без води в Одесі 40-градусним липнем, або ВЕСЬ ЛИСТОПАД 2022 року в рідному Херсоні без води, без опалення, без електрики. Чому такий армагедон? А орки, що отримали від ЗСУ під .. рачник, пішли. з Херсона, голосно «грюкнувши дверима». Нелегко дістався той місяць, але все-таки, ех, як співала душа після визволення…
Нагадаю, до речі, одеситам, що далекого 1959 року в радянському кінопрокаті фільм «Жага» з’явився – «за Одесу». Сюжет – життєвий, не з пальця висмоктаний.
Одеса постачається водою з річки Дністер. Водонасосна станція знаходиться у Біляївці, довжина водоводу – близько 40 кілометрів. 1941 року в ході бойових дій Одеса була оточена, Біляївка захоплена. Місто залишилося майже без води, її видача була різко обмежена.
Для того, щоб дати одеситам воду, було сформовано спеціальний загін матросів, які, проникнувши в тил ворога та захопивши насосну станцію у Біляївці, включили подачу води та деякий час утримували позиції, відбиваючись від фашистів.
До речі, їхні нинішні личинки – рашисти – схожу спрагу організували у Миколаєві. Вони перебили магістральний водовід, що постачав Миколаїв дніпровською водою з-під Херсона.
Щодо фільму «Жага», то автором його сценарію був реальний учасник тих подій Григорій Поженян – після війни відомий поет-пісняр. А 1941-го він воював в особливому диверсійному загоні. У серпні розвідувально-диверсійна група, у складі якої був Григорій Поженян, зуміла відбити у противника водозабірну станцію у захопленій румунськими військами Біляївці.
Майже всі моряки-учасники операції загинули. Одружений був поранений, але його вважали загиблим. В Одесі на вулиці Пастера, 27, на стіні будівлі, в якій базувався диверсійний загін, було встановлено меморіальну дошку, на якій серед імен загиблих значиться його ім’я. На основі цих подій і було створено художній фільм «Жага».
Така ось історія, одесити. Бажаю вам, щоб у наших кранах ніколи не знайдено зникала вода. А фразу «О, пішла вода трубами!» ми вимовляли з полегшенням тільки, ковтнувши з ранку пивка «після вчорашнього». Ну і, звичайно, зобов’язаний нагадати, що «зловживання алкоголем шкодить здоров’ю». Хоча за працівників водоканалу по 50 г – не гріх. За кожного!
Фото автора
Завтра, у вівторок, 23 червня, частина мешканців Пересипського району Одеси майже на весь день залишиться… Read More
Російські війська намагаються відновити морську блокаду України, атакуючи цивільні судна, які прямують до портів Одеської… Read More
Завтра, у вівторок, 23 червня 2026 року, в Одесі та області очікується тепла, по-справжньому літня… Read More
Інтернет-видання «Одеське життя» увійшло до списку верифікованих онлайн-медіа Одеського регіону на інтерактивній «Карті медіаспільнот». Експерти… Read More
Сьогодні, 22 червня, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, в Одесі… Read More
Незвичні «концерти» на вулицях та у дворах привернули увагу одеситів. У міській раді пояснили походження… Read More