У моєму дитинстві, яке проходило в болгарському селі Діветлій (Делень), яке сьогодні належить до Болградського району, дернеку – посиденькам – було відведено дуже важливі функції.
«Дернек» у перекладі з турецької — асоціація групи осіб, які сформували єдине зведення знань для реалізації конкретної та загальної мети, не забороненої законом.
Збирався він у різні дні по-різному. У будні — ближче до вечора, у вихідні та святкові — відразу після полудня. Місце для зустрічі обиралося відповідно до кількості людей. Якщо участь брали 3-4 бабусі, то на вуличній лаві біля баби Іваниці (болгарських дружин називають на ім’я чоловіків: чоловік Іван, його дружина означає Іваниця). А якщо збори обіцяють бути більш масштабними, — тоді біля баби Ілійці, у них лавка більша.
На великих і маленьких дернеках порушувалися, як правило, найактуальніші питання кварталу, вулиці чи села. Іноді більш освічені пенсіонерки добиралися і до державних справ.
Дебати протікали спокійно, розмірено. Ті, хто зібрався, нікуди не поспішали, та й мети прийти до якогось спільного знаменника ні в кого не було. На дернек збиралися люди, для яких був важливим сам процес дискусій, ну і, звичайно ж, можливість дізнатися щось нове про щось або, що завжди цікавіше, — про когось.
Рідше, але все ж траплялося, коли спокійна «течія» дернека починала вирувати. Тоді вуличні збори перетворювалися на суд вищої інстанції і починали ухвалювати вирок винному, на думку зборів, суб’єкту. Негласним покаранням було осуд на п’яти найближчих дернеках.
Діти на дернек збиралися рідко. Вони грали у різні ігри у дворах та на вулицях. А я любила сідати поряд і, не вникаючи в суть, слухати «мелодію» дернека. А ще більше — спостерігати за дорослими людьми, які з важливістю міркують про те, що баба Піна з сусідньої вулиці з’явилася на вечірній службі у непристойно короткій спідниці.
Живе дернек і сьогодні. Його функції не змінилися, навпаки, додалася нова психологічна. Якщо раніше навчені досвідом завсідники посиденьок більше критикували і вчили інших життя, то сьогодні вони все частіше один одного заспокоюють і підтримують. Адже, щільно притулившись пліч-о-пліч і озброївшись відточеним роками ораторською майстерністю, можна і гори згорнути, і війну виграти.
Читайте також:
Увечері середи, 19 листопада, частина одеського мікрорайону Таїрова залишилася без води через аварію на водопроводі.… Read More
Domino Foundation продовжує практичну допомогу українським захисникам. Це приклад того, як бізнес може забезпечити армію… Read More
У четвер, 20 листопада 2025 року, в Одесі та області синоптики оприлюднили оновлений прогноз погоди.… Read More
Одеські лікарі оглянули близько 400 осіб, серед яких 207 дітей. У дорослих пацієнтів виявлено 116… Read More
Стабілізаційні відключення електроенергії, введені по всій країні після чергової масованої атаки росіян на енергооб'єкти, триватимуть… Read More
В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Грушевського відбулась презентація історико-краєзнавчого дослідження «Німецький мандрівник Йоган… Read More