Сьогодні, 13 грудня, виповнюється 120 років від дня народження письменника-сатирика, журналіста та сценариста Євгена Катаєва, який відомий під псевдонімом Євген Петров.
Євген Петров був рідним братом письменника Валентина Катаєва. У 1920 році, відразу після закінчення гімназії, його заарештували разом із братом Валентином за «участь в антирадянській змові». Валентин Катаєв потрапив до в’язниці як колишній царський офіцер, а Євген – як його близький родич. З того часу арешт Євгена став сімейною таємницею, про яку воліли не згадувати.
У 1921 році Євген Петров став співробітником карного розшуку. Серед кримінальних справ, які він вів, було затримання конокраду, а пізніше письменника Олександра Козачинського – приятеля Євгена з дитячих років. Вони навчалися в гімназії і дали один одному «клятву братерської вірності». Козачинського засудили до розстрілу, і Петров доклав максимум зусиль, щоби пом’якшити покарання для друга.
До Москви Євген Петров приїхав, не маючи «ні планів, ні завойовницьких цілей», і почав працювати в журналі «Червоний перець». Пізніше він доріс до посади відповідального секретаря і тоді в нього з’явився псевдонім Євген Петров. Приблизно водночас він познайомився і став співпрацювати з Іллею Ільфом, у співавторстві з яким написав знамениту дилогію про великого комбінатора.
Коли почалася війна, Євген Петров став фронтовим кореспондентом Радінформбюро. Влітку 1942 року він домігся дозволу на поїздку в обложений Севастополь, побував у Новоросійську та Краснодарі, допомагав рятувати поранених з корабля «Ташкент». Під час повернення літаком Петров, всупереч інструкціям, зайшов у кабіну управління. Пілот відволікся і не відразу побачив пагорб.
Після загибелі Євгена Петрова в його польовій сумці залишилася чернетка репортажу про Севастополь. Останні рядки, які він встиг написати, були такими: «Можливо, місто все-таки втримається. Я вже звик вірити у чудеса»…
Ірина Сорокіна
Джерела: Вікіпедія, grad.ua? фото: Kulturologia
