Ключові моменти:
- В Одеській області цієї весни можливі масштабні підтоплення через підйом рівня води в річках.
- Рівень у басейнах Південного Бугу та Дніпра зростав на 2–3,5 метра.
- Найбільші ризики — для низин Дунаю та Дністра, портової й транспортної інфраструктури.
- Екологи закликають до стратегічної адаптації, а не лише до аварійних заходів.
Що відбувається з рівнем води
За даними видання, цієї весни одразу кілька регіональних зон України можуть опинитися під загрозою масштабних підтоплень. Зокрема, зафіксовано зростання рівня води у басейнах Південного Бугу, Сіверського Дінця та Середнього Дніпра на 2–3,5 метра.
Підтоплення вже фіксували у низці областей, а гідрологи не виключають подальшого підйому.
Лідерка екологічного руху Let’s do it Ukraine Юлія Мархель:
— Україна вже живе в новій водній реальності — і до цього виклику причетний кожен. Великі води є індикатором рішень минулого, стану інфраструктури та нашого ставлення до природи.
Чому під загрозою саме південь Одещини
Найбільші ризики, за оцінками екологів, припадають на три зони, серед яких — південь Одеської області, низини Дунаю та Дністра.
Тут поєднується одразу кілька факторів:
- низинний рельєф;
- близькість великих річкових систем;
- вплив морської динаміки;
- навантаження на портову та дорожню інфраструктуру.
Екологиня Владислава Бандура в розмові з журналістами зазначила:
— Проблема не лише у відлигах чи дощах. Ми десятиліттями осушували болота, забудовували заплави та випрямляли річища. Природні “губки”, які утримували воду, практично зникли.
За її словами, у разі підйому води ще на 1–2 метри окремі території можуть перейти у режим регулярних підтоплень.
Експерти звертають увагу на другорядні, але не менш небезпечні наслідки.
Підвищена вологість ґрунтів активізує зсувні процеси, що впливає на стабільність доріг та житлової забудови.
Окрім того, вода може контактувати з вигрібними ямами та септиками, що створює ризик потрапляння забруднювачів у криниці та підземні води. Це підвищує ймовірність спалахів кишкових інфекцій і вірусних захворювань.
Війна як додатковий фактор
Гідрологічний баланс країни змінився і через бойові дії. Руйнування гідроспоруд, пошкодження дамб і шлюзів на Півдні та Сході посилили вразливість регіонів до повеней
Для Одещини це означає додаткове навантаження на інженерні системи, які й без того часто мають обмежену пропускну здатність.
Чи готовий регіон? Контекст для Одещини
Екологи наголошують: мова вже не про стихійне явище, а про системну проблему водної політики.
— Модель співіснування з водою, а не постійної боротьби з нею, дозволяє знизити ризики підтоплень і забезпечити довгострокову стійкість територій, — підкреслюють фахівчині Let’s do it Ukraine.
Серед необхідних кроків називають:
- відновлення малих річок;
- ревіталізацію боліт;
- збереження заплав як природних буферів;
- інвестиції в сучасну зливову та очисну інфраструктуру.
На щастя, тут вже є позитивні зміни. Нещодавно ми повідомляли про відновлення озера Картал на Одещині та відродження тисяч гектарів природних угідь у дельті Дунаю.
Для регіону з розвиненою портовою логістикою, аграрним сектором і прикордонною інфраструктурою підтоплення означають не лише побутові незручності, а й економічні ризики.
Південь області — зона, де перетинаються річкова та морська динаміка, що в умовах кліматичних змін може створювати складні сценарії розвитку подій.
До тогож стихія показала вже себе, не чекаючи початку календаної весни. «Одеське життя» розповідало про паводок на півночі Одещини який підтопив понад 120 осель та створив загрози прориву дамби.
Не втратила актуальності і проблема підтоплень самої Одеси. Під останньої, у вересні 2025 року заганоло восьмеро людей. Але міська влада нічого не родить для поппередження наступнух трагедії. Цьому пррисвячено розслідування нашого видання: .Наступна злива без людських жертв? Що зробила одеська влада, аби трагедія 30 вересня не повторилася
