Ключові моменти

  • Раніше Мальовнича вулиця в Одесі носила ім’я Миколи Скворцова — 22-річного морського піхотинця, який загинув під час визволення Миколаєва у 1944 році.
  • Скворцов брав участь у легендарному десанті під командуванням Костянтина Ольшанського, який два дні відбивав атаки ворога, знищивши близько 700 німецьких солдатів.
  • Автор матеріалу звертає увагу на парадокси одеської топоніміки: одні радянські назви прибирають, а інші сумнівні — залишаються, викликаючи суперечки серед містян.

Микола Скворцов — радянський солдат, який загинув у Другій світовій

Далі — про те, хто такий Скворцов і яке він мав відношення до Одеси. Звали його Миколою, народився він у 1922 році (не в Одесі), прожив 22 роки, загинув у 1944-му під час визволення Миколаєва.

З 1941 року — на флоті, з 1943-го — кулеметник, морський піхотинець Чорноморського флоту. Брав участь у десантній операції в місто Осипенко (нині тимчасово окупований Бердянськ). Потім були бої на Кінбурнській косі, визволення селищ Херсонської області — Богословське та Широка Балка.

У другій половині березня 1944 року почалися бої за визволення Миколаєва. Було вирішено висадити у порт Миколаєва десант. Із складу 384-го батальйону морської піхоти виділили групу десантників під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського.

До неї увійшли 55 моряків, 2 зв’язківці та 10 саперів. Одним із десантників був матрос Скворцов. Дві доби загін вів криваві бої, відбив 18 запеклих атак противника, знищивши при цьому до 700 солдатів і офіцерів ворога. Під час останньої атаки гітлерівці застосували танки-вогнемети та отруйні речовини. Але десантники з честю виконали бойове завдання.

28 березня 1944 року радянські війська визволили Миколаїв. Коли наступаючі увірвалися до порту, вони побачили зруйновані снарядами й обгорілі будівлі, а понад 700 тіл німецьких солдатів і офіцерів лежали довкола.

З руїн контори порту вийшло шестеро вцілілих, які ледве трималися на ногах, ще двох відправили до госпіталю. У тих самих руїнах знайшли ще чотирьох живих десантників, які померли від ран того ж дня.

Загинули всі офіцери, старшини, сержанти та багато червонофлотців. Загинув і матрос Микола Скворцов. Як і всі його бойові побратими з цього десанту, він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Похований у братській могилі в Миколаєві, у сквері 68 десантників.

Парадокси одеської топоніміки

До речі, я перевірив і з’ясував, що сквер 68 десантників у Миколаєві не перейменовано. Якщо це справді так — що ж, така воля містян, її можна і потрібно поважати. Адже багато що залежить від їхнього бажання та активності.

Наприклад, в Одесі майже рік тому демонтували пам’ятник Володимиру Висоцькому біля кіностудії. А от у Харкові, як повідомляє «Українська правда», вирішили цього не робити.

У цьому сенсі я знову уподібнююся римському сенатору Катону Старшому, який починав кожен свій виступ словами «Карфаген має бути зруйнований!», і знову висловлюю здивування одеським активістам, які не замислюються над тим, що назва вулиці Сегедська неприємно асоціюється з угорським прем’єром Орбаном.

Нещодавно він заявив, що не вважає Україну державою! Що ще він має зробити, щоб в Одесі перейменували «угорську» Сегедську, а в Херсоні, до речі, — вулицю Залаегерсег!? Набрати в рот бруду, щоб виплюнути його на український прапор? Не сумнівайтеся — Орбан і це зробить!

Але повернімося до Миколи Скворцова. Інформації про те, чому саме його ім’ям було названо одеську вулицю, чому саме його Одеса виділила серед інших героїв того десанту, я, на жаль, не знайшов. Як і будь-якого його прямого зв’язку з Одесою.

Варто лише розуміти, що, визволивши 28 березня Миколаїв (у тому числі й ціною життя кулеметника Скворцова), Червона армія рушила на Одесу і визволила її 10 квітня. Ця дата й досі присутня у назвах одеських вулиць і площ. Так вирішили одесити…

Читайте також:

Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса

На анонсному фото – Пам’ятник учасникам Нікоаєвського десанту у Миколаєві

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі