2026 рік може стати переломним у довготривалій боротьбі українців з російськими агресорами. Україна готується до можливого переходу війни у фазу «холодного миру» та масштабної відбудови. Які події в країні та світі сприяють мирним змінам, ґрунтуючись на думках експертів, аналізує «Одеське життя».
Ключові моменти:
2026 рік може принести не завершення війни, а припинення вогню та замороження конфлікту по лінії фронту за умови зростання втрат для обох сторін.
Захід обговорює гарантії безпеки для України, однак експерти застерігають: вони мають бути юридично зобов’язуючими, а не декларативними.
У разі зниження інтенсивності бойових дій у 2026 році в Україні може постати питання проведення виборів, однак ризик російського втручання залишається високим.
Результати виборів у США та Угорщині здатні істотно вплинути на рівень міжнародної підтримки України та її євроінтеграційні перспективи.
2026 рік може стати стартом масштабної відбудови України за моделлю нового «Плану Маршалла» з залученням приватного капіталу та бізнесу.
На думку військового експерта, координатора міжнародних проєктів Центру Разумкова Олексія Мельника, повне завершення повномасштабної війни в наступному році є малоймовірним.
– Перше, про що можна говорити більш реалістично, – припинення вогню по сьогоднішній лінії зіткнення. Це не припинення війни і тим більше не вирішення конфлікту – це просто деескалація, – наголошує експерт.
Олексій Мельник переконаний, що в цьому процесі важливу роль відіграє позиція США – якщо президент Дональд Трамп «знову не хитнеться в інший бік». Правда, як довго триватиме припинення вогню, сказати важко.
Експерт вважає, що економіка РФ демонструє спад, а проблеми з мобілізацією в окупаційне військо стають дедалі серйознішими. Однак робити розрахунок на те, що Росія в якийсь момент добровільно закінчить війну, було б надто наївно. Проте ситуація може змінитися, якщо Україна на полі бою переконливо продемонструє безперспективність подальшого наступу окупаційної армії.
Навесні 2026 року витрати від продовження війни можуть змусити РФ до переговорів, вважає виконавчий директор аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін. Найімовірніший шлях до припинення вогню – не рішуча перемога на полі бою та не всеосяжний мирний договір. Це ситуація, коли витрати від продовження війни для обох воюючих сторін стають настільки нестерпно високими, що перевищують будь-які вигоди. Саме тоді припинення вогню стає для всіх найменш поганим варіантом. Але важливо розуміти, що найімовірніший результат – це замороження конфлікту на лінії фронту.
Втім, чи існує реальна можливість перетворити припинення вогню на юридичні гарантії безпеки для України?
Західні партнери запевняють, що готові надати Україні гарантії безпеки, за змістом близькі до статті 5 Північноатлантичного договору.
У заяві європейських лідерів ідеться про готовність створити «мультинаціональні сили» з «охочих країн», які б захищали українське небо, море, а також підтримували відновлення ЗСУ. Згадуються в документі й США – але лише як сторона моніторингу майбутнього перемир’я.
Утім, як саме повинні виглядати ці гарантії, який термін вони мають діяти, поки що залишається відкритим питанням. До того ж експерти висловлюють побоювання, що нові обіцянки можуть перетворитися на черговий «Будапештський меморандум».
– Тоді Україна відмовилася від своєї ядерної зброї не в обмін на юридично зобов’язуючий міжнародний договір, а за меморандум, який не містив чітких зобов’язань, не був ратифікований парламентами держав-гарантів. У результаті, коли «запевнення» були порушені, – не забезпечив захисту. Тому гарантії безпеки зобов’язані: бути оформлені у вигляді міжнародних договорів, а не декларацій; ратифіковані парламентами країн, які їх підписують; чітко визначати конкретні дії в разі агресії, а не обмежуватися розпливчастими формулюваннями про «консультації», – переконаний військовослужбовець ЗСУ, екс-начальник штабу бригади «Азов» Богдан Кротевич. – Ратифікація пов’язує відповідальність не з конкретним урядом або президентом, а з державою – незалежно від зміни влади або політичних обставин. Водночас необхідно бути чесними: навіть ратифіковані договори можуть порушуватися, якщо агресор вважає ризики прийнятними. Тому єдиною повною гарантією безпеки для України є власна сильна армія, оборонна промисловість і готовність захищати себе.
Якщо активна фаза війни завершиться, в Україні постане питання виборів. 2026-й може стати роком перших післявоєнних виборчих перегонів у країні.
На необхідності проведення виборів президента в Україні наполягає лідер США Дональд Трамп. І президент Зеленський звернувся до Верховної Ради з проханням їх організувати. Для виборів під час воєнного стану потрібні законодавчі зміни.
Разом з тим чимало експертів вважає, що провести вибори належним чином в Україні сьогодні нереально. І головна проблема, на думку політолога Тараса Завгороднього, – росіяни можуть втручатися в процес.
– На нас чекатимуть збої реєстрів, хакерські атаки, вкидання в суспільство тощо, – стверджує експерт.
Завгородній підкреслює, що вибори навіть у мирний час потребують великого обсягу роботи – адже вони повинні відповідати існуючим стандартам, бути безпечними. А зараз це практично неможливо. Тому вимога Зеленського до США, які наполягають на їх проведенні, – гарантувати безпеку, захистити систему від російських атак і вкидання голосів.
Гостроактуальними для України стануть проміжні вибори до Конгресу і Палати представників США. Вони повинні розпочатися в листопаді 2026 року.
Поки що експерти не можуть прогнозувати, з яким результатом завершиться голосування для Республіканської правлячої партії Трампа. На місцевих виборах 2025 року республіканці зазнали значних поразок.
Водночас позитивний результат переговорів щодо завершення війни в Україні може підвищити їхній рейтинг. Якщо ж республіканці втратять контроль над Конгресом, підтримка України може знову стати предметом жорстких торгів.
Важливими для України є також результати парламентських виборів в Угорщині. Крісло прем’єра країни може втратити антиукраїнський політик Віктор Орбан. На його місце претендує лідер найбільшої угорської опозиційної партії «Тіса» Петер Мадяр.
Його позиція істотно відрізняється від поглядів Орбана, який вже не перший рік блокує просування України до членства в ЄС. Якщо Мадяр переможе на виборах і сформує новий уряд, то позиція Угорщини зміниться як щодо України, так і щодо «дружби» з Кремлем, яку зараз підтримує Орбан. Опитування 2025 року показують, що опозиція вперше за 16 років має шанс перемогти діючого прем’єра.
Для покриття дефіциту бюджету на 2026 рік Україна потребує близько 45 мільярдів доларів. Майже 19 мільярдів з цієї суми поки що не забезпечені. Це може створити серйозні проблеми для фінансування соціальної сфери та оборони, вважає доктор економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
Разом з тим Європа «підвела» Україну, відхиливши пропозицію «репараційного кредиту» під заставу заморожених російських активів – близько 210 мільярдів євро. Це позбавляє українську державу гарантованого фінансування на наступні роки.
Натомість на 2026–2027 роки ЄС схвалив позику на 90 мільярдів євро. Цього вистачить, щоб уникнути дефолту на початку 2026-го, але недостатньо для продовження активних військових дій.
Однак якщо 2026-й стане «роком тиші», Україну може очікувати приплив приватного капіталу.
Спецпредставник американського президента Кіт Келлог запропонував розробити для України аналог Плану Маршалла, який допоможе відновити країну після війни. За оцінками фахівців, для його реалізації необхідні грошові інвестиції в розмірі близько 500 мільярдів доларів. Джерелами фінансування можуть стати приватні кошти іноземних інвесторів. Проте яким чином буде надаватися допомога Україні – безоплатно або в кредит, – поки невідомо.
На думку експерта Центру соціально-економічних досліджень CASE України Володимира Дубровського, у реалізації «Плану Маршалла» обов’язково повинен брати участь український бізнес, причому на пільгових умовах отримання кредитів. А кошти слід надавати не державі, і навіть не громадам.
– Для того щоб знизити корупційні ризики, допомога повинна надаватися людям – на найбільш можливому низькому рівні, – переконаний експерт.
На сьогодні Україна і США розглядають можливий аналог Плану Маршалла. Економічний блок вже знаходиться в стадії розробки.
План Маршалла – програма США післявоєнного відновлення Європи, що стартувала в 1948 році. Крім переможеної Німеччини та її союзників, вона поширювалася на країни з числа переможців. Взяти участь у програмі було запропоновано й СРСР. Але Сталін відхилив цю пропозицію. Всього на реалізацію Плану Маршалла США виділили близько 13 мільярдів доларів – сьогодні це дорівнювало б близько 150 мільярдам. Він виконувався протягом чотирьох років. Велика Британія і Франція – найбільші отримувачі американської допомоги, повинні були повернути 15% від її обсягу. Для інших країн, крім Німеччини, фінансова підтримка була безоплатною.
Читайте також:
Колаж: Політарена
За східним календарем 2026 це рік Червоного Вогняного Коня. Ми подивилися на цей символ крізь… Read More
Олена Буйневич, яка багато років керувала департаментом освіти Одеси, продовжила кар'єру в парламенті — вона… Read More
Зима рідко буває м'якою та передбачуваною. Холод, вітер, волога та різкі перепади температури швидко дають… Read More
«Хочу прокинутись вранці і почути, що закінчилася війна» – таке бажання має Василь Хомиженко, останній… Read More
Після позбавлення повноважень міського голови Геннадія Труханова в Одеському муніципалітеті тривають кадрові зміни. Однією з… Read More
Рік, що минає, був для Одеси надскладним: посилення обстрілів, руйнування інфраструктури, пошкодження історичних пам’яток та… Read More