Чому вулицю Жуковського в Одесі перейменували на Караванського (відео)

Ключові моменти

• Василь Жуковський – поет імперії: він служив при дворі, виховував майбутнього царя, писав імперський гімн і мав великий культурний вплив у Росії.
• Святослав Караванський – борець за українську свободу: він мріяв про літературу, працював у підпіллі, підтримував українську культуру й провів десятиліття в таборах за відмову співпрацювати з радянською системою.
• Обидва впливали на ключові постаті: Жуковський допоміг Шевченку отримати свободу, Караванський працював пліч-о-пліч із дисидентами та діаспорою.

Легенда народження Жуковського

За легендою, матір Василя Жуковського, туркеня Сальха, після захоплення Бендерської фортеці потрапила до Росії. Там її охрестили як Єлизавету Дементіївну і поселили у будинку поміщика Афанасія Буніна. Коли народився Василь, батька не було вдома, а хресним став Андрій Жуковський – так хлопець отримав своє прізвище.

У шість років його формально записали сержантом гусарського полку – типовий спосіб «заробити» дворянство завчасно. Навчання давалося важко: його виганяли з училищ, а один учитель навіть заявив, що «таланту немає».

Перелом настав, коли його забрала зведена сестра Варвара Юшкова. У її домі проводилися театральні постановки, читання, дискусії – справжнє середовище для творчості. Там Жуковський ожив: писав, грав на сцені, відкрив власний талант.

Шлях до дворянства і літератури

Без дворянства в Російській Імперії майбутнє виглядало туманним, тож родина домоглася внесення Жуковського до родоводу. Учитель Юшкових порадив віддати Василя до Московського університетського пансіону, де він блищав знанням мов і літератури, читав європейських авторів і мислив як дорослий.

Після смерті сестри його поселили у флігель із бібліотекою. З цієї пори народився справжній Жуковський: він писав вірші, прозу, перекладав, дружив із Тургенєвим, створив літературний гурток, видав першу збірку. Працюючи домашнім учителем у родині Протасових, перекладав «Дон Кіхота».

• Корисне посилання: Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (на жовтень 2025 р.)

Поет при дворі

Жуковський працював при імператорському дворі: спершу читцем, потім учителем юної княгині, а згодом – наставником майбутнього імператора Олександра ІІ. Він поєднував службу з власними переконаннями, подорожував Європою, вивчав сучасні методики освіти та виховував монарха.

У Петербурзі він був у центрі літературного життя, підтримував Пушкіна, заступався за поетів і декабристів. Коли Пушкін загинув, Жуковський допомагав родині та опікувався спадщиною.

Вплив на Шевченка і гімн для імперії

Жуковський сприяв викупу Тараса Шевченка з кріпацтва: його портрет, розіграний в лотереї, допоміг зібрати необхідну суму.

Крім того, він написав текст гімну «Боже, Царя храни!» для Миколи I, який став символом Російської імперії. Мелодія залишилася впізнаваною навіть після падіння монархії.

Святослав Караванський: Одеса, юність, мрії

У міжвоєнній Одесі Караванський марив літературою й словом. Навчаючись одночасно в індустріальному та мовному інститутах, він перекладав і шукав себе.

Війна все змінила: Караванський опинився в оточенні на заході Білорусі, уникнув полону й повернувся до Одеси, яка була під румунською окупацією.

Війна, підпілля і репресії

Вступивши на літфак, Караванський долучився до українського студентського підпілля, відкрив підпільну книгарню «Основа» й фінансував культурні проєкти. Після його нелегального повернення до радянського тилу, його заарештували. Відмова доносити коштувала йому десятиліть життя.

• Деколонізація в Одесі: кого викреслять з історії міста, а чиї імена збережуть

Тридцять років таборів і словник рим

У таборах на Печорі, Колимі, у Мордовії він продовжив літературну діяльність, писав п’єси, публікувався і розпочав «Словник українських рим» – близько тисячі сторінок і шістдесят тисяч римованих пар.

Життя після звільнення та еміграція

Після амністії Караванський працював журналістом і перекладачем, завершив словник рим, разом із дружиною Ніною Строкатою емігрував до Австрії, а потім до США. Там він продовжив видавати мовознавчі книги та зустрічатися з українською діаспорою.

В Україні його внесок оцінили: до 30-річчя Української Громадської Групи він отримав державну нагороду, а у 2006 році президент Ющенко нагородив його орденом «За мужність» I ступеня.

Караванський помер за тиждень до свого дев’яносто шостого дня народження у Балтиморі. Похований на цвинтарі Святого Андрія.

*****

Жуковський і Караванський – дві протилежні постаті. Перший творив у межах імперії, другий – боровся проти системи, жертвуючи особистою свободою заради національних ідеалів. Один йшов шляхом влади і культури, другий – стійкості та служіння Україні.

Читайте також:   

• Одеську вулицю Воробйова перейменували на Нестеренка: чим завинив вчений (відео)
• Не Бородіно і не Тарутине: справжня історія Буджаку на Одещині (відео)
• Провулок Псковський став Опішнянським: як з Одеси виганяють «російський дух»