Масниця, або Колодій, — одне з найдавніших українських свят, яке символізує прощання із зимою та початок весняного оновлення. Чим воно відрізняється від російської Маслєніци, чому вареники з сиром є головною обрядовою стравою та яку «науку» давали неодруженим парубкам — пояснює директор Балтського історичного музею Петро Ткач.
Ключові моменти:
Масниця, або Колодій, — це не просто тиждень перед Великим постом. Це жива традиція, в якій переплелися жарти, символи родинного щастя та уявлення наших предків про весняне оновлення світу. Сьогодні, коли українці дедалі уважніше придивляються до власної культурної спадщини, інтерес до цього свята знову зростає.
Про те, як на Балтщині святкували Колодія, чому тиждень називали Бабським і навіщо парубкам «волочили колодку», «Одеському життю» розповів директор Балтського історичного музею, краєзнавець Петро Ткач. Його пояснення допомагають зрозуміти не лише обряд, а й глибший сенс цього давнього звичаю.
Цей матеріал спирається на локальні традиції та досвід музейних досліджень, щоб відділити справжню українську Масницю від нав’язаних інтерпретацій і повернути святу його автентичне звучання.
Українське свято Масниця, або Колодій, за радянських часів було несправедливо відсунуте. Натомість українцям нав’язали російську Маслєніцу. Сьогодні ми звертаємося до своїх рідних традицій, звичаїв і обрядів.
Серед традиційних українських обрядів особливе місце посідає унікальне свято Колодія. Цей обряд на Балтщині відроджують учасники Народного самодіяльного козацького хору «Будьмо» та працівники Балтського історичного музею.
Українське свято Колодій, Масниця, Запусти, Пущення, Заговини, Сирний тиждень на Балтщині відзначали напередодні Великого посту – останнього тижня м’ясниць*. Свято символізує закінчення зими і початок весни.
– У наших краях цей тиждень найбільше відомий як обряд Колодія, Сиропусний тиждень або Масниця. Він є останнім тижнем напередодні Великого посту, коли ще можна справляти весілля. Хоча в ці дні весілля вже й не справляли, бо на Сиропусний тиждень вже не вживали скоромну їжу. Переважали молочні страви. Серед найпочесніших були вареники з сиром та маслом (звідси й Масниця). Цей тиждень наші пращури ще називали Бабським тижнем, а Колодій – Бабським святом, – розповідає Петро Ткач.
На Масницю на хлопців та дівчат, які не одружилися, чекала «жіноча кара» – Колодій. Основними дійовими особами цього обряду були жінки, звідси і Бабський тиждень. Кожен день тижня мав свої назви. Так, в понеділок «колодка народилась», у вівторок «хрестилася», у середу – були «похрестини», в четвер – «помирала», в п’ятницю її «хоронили», а в суботу – «оплакували». А от «волочити колодку» молоді доводиться в неділю – останній день Масниці.
На цьому тижні хлопцям, які не одружилися, старші жінки чіпляли до ноги дерев’яну колоду на знак несхвалення, що вони не побралися у свій час: «Не женився єси, то колодку носи!».
Так Бог шлюбу не тільки благословляє шлюб, а й карає тих, хто легковажить. Все це відбувалося під веселі жарти та приказки. Цей атрибут хлопець мав волочити за собою доти, доки не заплатить дівчатам викуп за колодку грішми або подарунками: цукерками, намистом, стрічками, шовковою хусткою.
Саме свято багате веселощами. Бог Колодій жартує, та водночас і навчає тих, хто не одружився. Він не тільки опікується подружнім життям, а й дбає про здоров’я і життєві радощі сім’ї, охороняє від недуг.
– Такі обряди мали виховний вплив. Схиляли до роздумів про продовження роду, до вибору нареченої, – каже краєзнавець.
А як же відзначались незаміжні дівчата? З ними обходились делікатніше. Дівчатам в’язали невеличку Колодку до лівої руки. Спеціально до цього дня Колодку для парубків і дівчат прикрашали барвистими стрічками, паперовими квітами.
Масниця, Колодій – свято весняного пробудження природи, одне з праслов’янських свят, що нічого спільного з російською Маслєніцей не має. За давньою українською традицією на Масницю варили та й досі варять вареники з сиром (звідси «сиропусна»). Бо найважливішим частуванням на Масницю є саме вареники з сиром та сметаною, а ще пироги з сиром.
Адже на козацьких землях вареники з сиром були основною ритуальною стравою. А козацькі жарти: «на Масницю й турки вареники їдять», і досі побутують на Балтщині. Тож і цієї Масниці у більшості родин балтян будуть на столі вареники з сиром.
– Слід знати, чому Маслєніца і Масниця мають схоже звучання. Млинці у Росії смажили на рослинній олії (російською «постное масло»). В Україні ж масло – це жирний продукт, приготовлений з молока. Відомо, що назву обряду на інші землі принесли українські священики, які віками служили далеко за межами рідної країни, – переконаний Петро Ткач.
Краєзнавець каже, що російське свято і наша Масниця різняться не тільки обрядовими стравами, жартами та піснями. Вони цілком протилежні за своєю суттю.
Адже Масниця в українських традиціях відома також як Колодій. А це не просто тиждень веселощів. Колодій – це прадавнє свято прощання із зимою та зустрічі весни.
«Колодій» отримав свою назву від образу Бога шлюбу, який уособлював силу життя, єдності, любові та примирення.
За прадавньою українською традицією, першість належить вареникам із сиром, щедро политими сметаною та маслом. Вареники символізують достаток, також ними добряче наїдалися перед періодом стриманості – постом.
Щодо млинців, то тут єдиної думки немає. Одні дослідники кажуть, що їх по всій Україні почали випікати за радянських часів, коли запроваджувалися однакові свята на території Радянського Союзу, щоб забулися корінні традиції народів. Інші стверджують, що тонкі млинці із сирною начинкою – налисники – також були шановані здавна. Тому на святковому столі були присутні обидві страви. Але вареники – то провідна обрядова страва.
Традиційним на Колодія є спалення опудала Зими, яке ще називають «Марена». Обряд символізує проводи холодів і народження нового життя.
– Для нас такі свята – це насамперед українські традиції, які набули вагомого значення особливо за роки війни. Це знання, які ми маємо пронести крізь покоління і передати нащадкам, – переконаний Петро Ткач. – Адже обряди, пісні, хороводи – це важлива складова нашої культури, яку ми маємо відтворювати.
За народним повір’ям, Колодій допомагає природі прокинутися від сну, наповнює землю сонячною енергією. Це початок нового циклу залицянь та пошуку пари для створення сім’ї та продовження роду.
Коли постити, а коли святкувати
*М’ясниці – певний період після посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м’ясну їжу, одружуватися тощо.
Читайте також:
Фото Юрія Федорчука
У частині Приморського району Одеси 17–18 лютого 2026 року тимчасово припинять водопостачання через аварійні ремонтні… Read More
16 лютого в Україні відзначають День військового журналіста — дату, що народилася з втрати. Історія… Read More
За даними синоптиків Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у вівторок, 17 лютого 2026 року,… Read More
З 1 січня 2026 року одесити почали отримувати платіжки з підвищеними тарифами на утримання будинків… Read More
В Одеській області борються з наслідками серйозного підтоплення. Як повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер,… Read More
Ефективна комунікація з клієнтами є одним із ключових факторів успішного бізнесу. У сучасному світі, коли… Read More
