Було море крові та сліз: медик розповіла, як рятували поранених у Сергіївці

Дивовижну історію людяності, мужності та професіоналізму опублікувало Міністерство охорони здоров’я України.

У повідомленні МОЗ сказано, що це Історія, яку неможливо читати без сліз вдячності медикам за їхню роботу. А розповіла її журналістам старший фельдшер однієї із обласних лікарень Віра Єфремова.

Щоб врятувати людину, потрібна спільна робота всього персоналу

«Підняла головного лікаря, зібрала санітарок, стукала у всі відділення, телефонувала фельдшерам у швидких. Я робила все, щоби максимально бути готовими до прийому постраждалих від вибухів у Сергіївці. Тому що час у екстреній медицині – це не просто золото, це життя.

Від того, як старший фельдшер підготує лікарню, скоординує медиків, надасть усю важливу інформацію – залежить життя людей. Щоб лікарні були готові, хірурги поінформовані про стан пацієнтів, щоб носилки, медикаменти, санітарки. Це спільна робота, і це багато важить.

У нас є 20-30 хвилин, щоб розвернути госпіталь

Коли пролунали вибухи в Сергіївці, мені зателефонував фельдшер із місцевої підстанції, Ігор. Сказав, що жах. Пожежа, дим, поранені, загиблі. Я зрозуміла, що привезуть щонайменше 20 людей, і треба готуватися. Потім виявилось, що їх – 40.

Я підняла з ліжка головлікаря, кажу: «Ми маємо 20-30 хвилин, щоб розгорнути госпіталь – травматологію, хірургію, реанімацію, лаборантів. Піднімайте всю лікарню». Сама бігала по відділеннях, стукала, казала: “Виходьте, готуйтеся, буде багато поранених”. Зібрала всіх санітарок, підготувала ноші. Ми маємо виграти час.

Коли всі готові заздалегідь – це хвилини, які рятують життя

Коли операційну відкрито, коли морально вже всі готові – ці 10-15-20 хвилин для постраждалого, якого привозять – золотий час. Це хвилини, за які ти можеш урятувати людину. Це хвилини, за які ти можеш втратити її. І ми всі відчайдушно билися за них.

А потім почали привозити… Швидкі летіли до нас одна одною. Виття сирен по місту, діти непритомні, море крові в кабінах. Це неможливо передати. Я бачила сльози на очах медиків, але ми всі трималися, розуміли. Фельдшери відразу одягали по шість рукавичок, щоб їх просто знімати і знімати. Дівчата-фельдшерки навіть не помічали, що повністю просякнуті кров’ю. Я носила перев’язувальні, знеболювальні, просто підходила та питала, що потрібно.

Війна торкнулася і нас…

У нашій професії, окрім надання медичної допомоги, значну роль відіграє своєчасне інформування та координація. І ми виграли час. Тієї ночі, після вибухів у Сергіївці, ми виграли цей час. Все було готове, кожний був на своєму місці.

За 46 років мого стажу це було єдине чергування, якого не зітреш із пам’яті. Я всюди була в різних ситуаціях: і великих, і маленьких. Працювала на кардіологічній машині, коли були і ДТП, і пожежі, але таке… Коли мене запитують, як воно було, я говорю: «Війна і нас торкнулася…»

Нагадаємо, що в 1 липня, після російського ракетного удару по селищу Сергіївка Одеської області, було зруйновано житловий 9-поверховий будинок та дві бази відпочинку. Загинуло 22 особи, 37 було поранено. Серед загиблих 1 дитина, поранення отримали 6 дітей.

Раніше «Одеське Життя» писало, що в результаті ракетного удару російськими військовими по курортному селищу Сергіївка в Білгород-Дністровському районі загинув 21 мирний житель і 39 людей було госпіталізовано.

Читайте також:

• Пошуково-рятувальні роботи в Сергіївці закінчено: що відомо;
• Одеса передала 12 тонн допомоги мешканцям Сергіївки;
• У Сергіївці від російської ракети загинули мама та син.