Статті

Будинок-птах на Великій Арнаутській: у чому його незвичність

На розі вулиць Великої Арнаутської, 99 та Преображенської, 84, знаходиться будівля, повз яку не можна пройти байдуже. Від решти будинків цієї частини вулиць воно відрізняється не лише кольором, а й незвичайною архітектурою. Завдяки своєму розташуванню, воно схоже на птаха, який розкинув крила і ось-ось злетить.

Ділянку, на якій було побудовано будинок, на початку 1900-х років придбав Іона-Абба Коріман, який займався продажем взуттєвого приладдя. У 1913 році новий власник звернувся до відомого одеського архітектора Арнольда Гольцвурма з пропозицією розробити проект чотириповерхового дохідного будинку.

Цей будинок став вершиною творчості архітектора — Гольцвурм побудував його в стилі північного модерну, з елементами фінського романтизму. Для того часу будинок виглядав дуже декоративно та значно відрізнявся від інших одеських будівель.

У ліпних прикрасах фасаду архітектор використовував плавні лінії, містичні маски, а також рослинні мотиви, переважно листя лавра. Будинок вінчають кілька невеликих веж-фронтонів.

Бічні крила будівлі виходять як на Преображенську, так і на Велику Арнаутську вулиці. У кожному крилі є під’їзд — один знаходиться по фасаду будівлі, а інший з боку двору. На сходах встановлені унікальні для Одеси бильця — більше ніде у місті такі не трапляються. Деякі вікна з боку Преображенської помітно більшого розміру, оскільки там знаходилися «розкішні 4-6-кімнатні квартири» для заможних мешканців.

Перший поверх будинку Корімана призначався під магазини, причому торгові приміщення знаходилися як з боку вулиці, так і у дворі, що робить будинок схожим на пасаж. Зручним було й те, що в будівлі розташовувалися величезні підвали, які також здавали в оренду.

Раніше обидва фасади будівлі були сірого кольору, але після реконструкції їх перефарбували в рожевий.

Будинок є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Джерело: archexplorer.wordpress.com

Читайте також:

Ирина Сорокина

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.