Військову допомогу Україні президент США Дональд Трамп запропонував обміняти на корисні копалини нашої країни. Найближчим часом договір про надра має бути підписаний. Які корисні копалини є на Одещині, наскільки вигідно та екологічно безпечно їх видобувати, і чи зможуть вони зацікавити американських інвесторів? Про це «Одеське життя» розмовляло із заступницею декана з наукової роботи геолого-географічного факультету Одеського національного університету імені Мечникова Наталією Федорончук.
Вважається, що Одеська область не особливо багата корисними копалинами. Таких родовищ, за які воювали б країни, наприклад, рідкоземельних металів, у нас немає. А з тих ресурсів, що є на Одещині, розробляються далеко не всі.
– Найголовніше у питанні зацікавленості інвесторів в розробку корисних копалин – як буде окупатися їх видобуток, – підкреслює Наталія Федорончук. – Світова практика показує, що від початку інвестувань в розробку нових родовищ до отримання прибутку проходить 5-10 років. Тому, зазвичай, розробкою корисних копалин займаються або дуже великі концерни, які можуть собі дозволити такі довгострокові вкладення, або держава. Зараз бізнес зосереджений на швидкому отриманні прибутку, особливо в таких складних умовах, в яких існує зараз наша держава. Але у видобутку корисних копалин так не буває. Потрібно спочатку дуже багато вкладати в дорозвідку, потім у побудову інфраструктури, збагачувальних підприємств. І тільки потім справа доходить до отримання прибутку.
З ресурсів, що активно розробляються в Одеській області, – переважають будівельні матеріали.
– Будматеріалів у нас вдосталь. Це піски, глини, вапняки – як пильний камінь. Хоча зараз вапняку використовується все менше, – зазначає Наталя Олександрівна. – В будівництві перейшли на газобетон і пінобетон – він легший, міцніший, не руйнується при намоканні.
А ось видобуток піску, на думку фахівця, актуальним буде завжди. І, на жаль, дуже часто видобувають його без ліцензії, незаконно. Держава намагається боротися з цим, але не завжди успішно.
Окрім використання в будівництві, металургії, високоякісний чистий кварцовий пісок – сировина для виробництва скла. Тому його родовища більш цінні, ніж вапняки. Один із таких промислів розташований біля Біляївки.
А на півночі Одеської області в пісках містяться рудні мінерали, які можуть використовуватися водночас із видобутком піску в якості будівельного матеріалу.
– Пісок часто несе в собі цінні мінерали. Тому, коли ведеться розробка будівельних пісків, доцільно було б підходити до цього комплексно – спершу вилучати звідти рудні мінерали, а далі використовувати пісок як будівельний матеріал. Зараз це не робиться, – повідомляє Наталія Федорончук. – У піщаних відкладеннях є багато корисних мінералів. У відкладах Дністра навіть унікальні зелені алмази знаходили. Але це поодинокі мінеральні зерна, не родовища, які б підтвердила геологічна розвідка.
В Одеській області, за словами геолога, є прояви золота й на суходолі, й в морі. Донні відклади шельфу містять так зване тонке золото, розміри часток якого не перевищують 0,1 мм.
– Геологи шукають спочатку прояв, якісь ознаки корисної копалини, – розповідає вчена. – Потім ведуться пошукові роботи вже у великих обсягах. Визначають кількість, якість корисної копалини, вигідно чи невигідно її видобувати. І тільки після економічної оцінки місце знаходження стає родовищем.
Так, у Савранському районі в 90-х роках минулого століття було виявлено родовище золота – Майське. Але його видобуток не ведеться.
– Родовище знаходиться на глибині під поверхнею землі близько 350 метрів, видобуток там може вестися шахтним способом. Це складніше, дорожче за кар’єрну розробку. Проте з екологічного погляду менш шкідливо. Але навіть уразі шахтної розробки можливі осідання ґрунтів, порушення водоносних горизонтів, порушення ландшафтів тощо, – зазначає геолог.
За підрахунками фахівців, Майске родовище має містити близько 150 тонн золота. Вміст металу в породі – 7,63 грама на тонну. При тому, що рентабельність видобутку починається з п’яти грамів.
– Наразі оцінені запаси Майського золота, але розробка потребує довгострокових вкладень, – каже Наталя Федорончук. – А хто буде в цьому зацікавлений в умовах війни?
Майське родовище – приклад корінного золота, що міститься в міцних гірських породах. Такого великого золота у природі близько 10%. В гірських породах набагато більше міститься тонкого, дрібного золота – розміром 20-50 мікрон. Річками воно розноситься до морських берегів і шельфу, міститься в пісках, розсипах. Прояви такого золота знаходиться на Чорноморському шельфі поблизу Одеської області.
– Питання видобутку тонкого золота поки що у світі вирішує тільки Китай, – зазначає Наталія Олександрівна. – Екологічно це дуже ризиковано. Потрібно піднімати, збовтувати морські відклади – мули, пісок, які після вилучення з них золота мають скидатись назад у море. Для морських організмів, що мешкають у товщі води і на дні, це буде смертельно.
Є таке золото і в донних морських відкладеннях Одеської частини шельфу, але до родовищ поки що справа не дійшла.
– На морських територіях до видобутку навряд чи дійде, – вважає Наталія Федорончук. – Тому що зараз більше уваги приділяють екології, ніж розробкам корисних копалин, які з цим пов’язані. Навіть у питаннях розробки газових родовищ, завжди обов’язково враховується екологічна оцінка можливих наслідків.
Разом з тим, головні сировинні скарби Одещини знаходяться саме в морі. На Чорноморському шельфі розташоване Одеське родовище природного газу. Воно перебуває біля узбережжя нашої області в 130 кілометрах на південь від Одеси. Розвідані запаси становлять 21 мільярд кубометрів.
До окупації Криму видобуток газу проводився ДАТ «Чорноморнафтогаз» – дочірньою компанією НАК «Нафтогаз України».
В 2014 році товариство, у тому числі й самопідіймальні бурові установки на Одеському родовищі, були захоплені РФ. «Чорноморнафтогаз» був експропрійований кримськими колаборантами. А його об’єкти на шельфі продовжували роботу під цілодобовою охороною бойових кораблів Чорноморського флоту РФ.
З початком повномасштабної війни захоплені українські бурові вишки та платформи загарбники використовують у військових цілях. Вони встановили тут радіолокаційні станції. Постійно на цих військових базах перебуває близько 130 озброєних військовослужбовців.
Україна оцінює шельф Чорного моря, який опинився під контролем РФ, у 40 мільярдів. доларів.
Розробка корисних копалин завжди якоюсь мірою завдає шкоди навколишньому середовищу.
Шахтний видобуток – спосіб досить щадний. А ось кар’єрну розробку – відкриту, що проводиться на поверхні землі, – екологічно чистою назвати складно.
Саме в такий спосіб розробляється унікальне родовище графіту Заваллівське. Розташоване воно в районі північного кордону Одещини. Й адміністративно, належить до Кіровоградської області. Розвідані запаси графіту визначаються тут у районі 7,6 мільйона тонн.
– Родовище дуже цінне. Розробляється з 1924 року. Після збагачення дає графітовий концентрат з вмістом графіту 99,9%, тобто, практично, чистий графіт, – розповідає Наталя Федорончук. – Чистіший є тільки в Китаї. А у породах, що супроводжують графіт, є ще гранати, які можуть бути використані, як абразивні матеріали.
У грудні 2024 року, за інформацією Національної асоціації видобувної промисловості України, єдине графітове підприємство України «Заваллівський графіт» призупинило роботу. Комбінат вимагав значної модернізації. Не останню роль у припиненні його діяльності зіграли підвищення тарифів на електроенергію та на перевезення вантажів «Укрзалізницею».
Ось таке родовище й може цілком зацікавити Трампа. Адже сьогодні США, а також Європейська комісія, включили графіт до списку критичної сировини. Тобто цей мінерал відіграє ключову роль у сучасних технологіях і промисловості.
До того ж й найбагатші ділянки Заваллівського родовища ще не відпрацьовані. За словами Наталії Федорончук, вони знаходяться під річковим дном Савранки – однієї з приток Південного Бугу. Для розробки треба будувати гірські виробки під русло річки. А це спричинить великий приплив води в них. І її відкачування має бути постійне і інтенсивне, що достатньо коштовно.
Водночас інвесторів зацікавила Зарічна ділянка родовища, розташована в Савранській громаді Одещини. Запаси графіту тут становлять близько 300 тисяч тонн. І на сьогодні дозвіл на видобуток руди терміном на 20 років отримала компанія BGV Group Management. Будівництво комбінату має розпочатися у 2025-2026 роках.
– Коли економіка країни будується на видобутку корисних копалин і сільському господарстві – це не свідчить про її високий рівень, – переконана Наталія Федорончук. – Необхідно прагнути розвивати високі технології. Корисні копалини для цього потрібні. Але краще, якщо ми будемо їх розробляти, переробляти та використовувати самі.
Читайте також:
Міська влада Одеси затвердила зміни до програми «Безпека дорожнього руху» на 2020-2028 роки. На ремонт… Read More
На дорогах Одеської області ситуація контрольована: рятувальники продовжують працювати в умовах снігових заметів, працює снігоприбиральна… Read More
В ніч на 9 січня РФ завдала масованого удару по Україні, в тому числі по… Read More
Сьогодні, 9 січня, в Одесі організували рух автобусів за трамвайними та тролейбусними маршрутами, а також… Read More
В Одеській області запрацюють 10 нових мобільних Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Такі виїзні офіси… Read More
В ніч з 8 на 9 січня у Львові прогриміла серія вибухів. У соцмережах поширюється… Read More
