Свідок системи: як комуніст Кравченко розкрив світові правду про Голодомор

Ключові моменти

• Комуніст Віктор Кравченко, який брав участь у вилученні зерна, описав Голодомор зсередини радянської системи.
• Після виходу його книги за кордоном СРСР розгорнув кампанію дискредитації, намагаючись спростувати викриття.
• На «Процесі століття» у Парижі свідчення очевидців Голодомору підтвердили правдивість його слів.
• Історія Кравченка стала важливою віхою на шляху до міжнародного визнання Голодомору геноцидом.

Комуніст, що відбирав зерно, розповів правду

Жив колись народжений у 1905 році в Катеринославській губернії (нині Дніпропетровщина) Віктор Андрійович Кравченко. 1929 року вступив до радянської комуністичної партії. Хоч за освітою був металургом (в інституті навчався разом з Іллічем – який Брежнєв і навіть товаришував з ним), у наступні роки зайнявся хлібом: у числі інших активістів вилучав його в українських селян.

Після початку Другої світової “перевірений товариш”, як співав Висоцький, потрапив до складу радянської закупівельної комісії, яка вирушила до США. І раптом він там зник.

Виявилося – “показав своє справжнє обличчя” і попросив політичного притулку. Отримав його. Невдовзі там вийшла його книга “Я обираю свободу”. У ній автор, який, фактично, був “інсайдером” у системі організації Голодомору, у системі проведення колективізації, тобто в системі радянського державного терору, з такими подробицями, від першої особи, з реальним фактажем описав усі ті жахіття, які він спостерігав, причому не як глядач, а як “гвинтик” у машині смерті, що весь цивілізований світ просто ахнув.

Читайте також: Голодомор в Україні: як це було

Комуністи не хотіли визнавати правду про голод

Книга Кравченка мала феноменальний успіх, її переклали на понад два десятки мов. Звісно, і кремлівські діячі дуже цікавилися книгою та її суспільним резонансом. Книгу Кравченка почали перекладати для радянського керівництва одразу після виходу. Причому, кілька перекладачів – але не тільки для оперативності: щоб кожен з них не мав про неї цілісного уявлення!

Коли книгу опублікували у Франції, тамтешня компартія була у складі уряду. І комуністична преса “визвірилася” з усією силою “пролетарського гніву”. Французькі “комі” нарекли Кравченка зрадником (він утік під час війни), і взагалі, мовляв, така маргінальна особистість не змогла б сама написати книгу.

Після того, як французька прокомуністична газета «Les Lettres françaises», редагована Луї Арагоном, звинуватила його в брехні, Кравченко подав на цю газету позов про наклеп. Для довідки: Луї Арагон – діяч Французької компартії, лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами». Його «Страсний тиждень» став 132-м томом найрідкіснішого і найдефіцитнішого в роки СРСР 200-томного видання (1967-1977рр) – це “Бібліотека Світової літератури”.

Суд століття у Франції про Голодомор

Тривалий судовий процес, що проходив 1949 року в Парижі, було названо «процесом століття» через свій масштаб. На процесі давали свідчення сотні свідків: з боку Кравченка виступали свідки, що пережили Голодомор і ГУЛАГ, а з боку комуністів такі знаменитості, як Фредерік Жоліо-Кюрі – видатний вчений-фізик і Жан-Поль Сартр – відомий філософ і письменник – драматург, до речі, швиденько створивший п’єсу, де Кравченко виявився агентом ЦРУ.

А ще – Х’юлетт Джонсон – настоятель Кентерберійського (Велика Британія) собору. Це окрема історія. Він розповів, що багаторазово бував в СРСР, бачився зі Сталіним (прекрасна людина!). В один із візитів він літаком летів у глибинку, почув якісь непристойні звуки, що видавав мотор (за першим дипломом він інженер), проінформував екіпаж і аероплан щасливо сів на вимушену посадку.

Поки йшов ремонт, колгоспники запросили іноземця на вечір художньої самодіяльності. Піонери співали англійські пісні англійською! Це не інсценування, захоплювався наївний англієць цим типово радянським “а ось і фортепіано випадково в кущах”.

Щоб зганьбити Кравченка, радянська влада навіть привезла до Франції кількох(!) його дружин, яких він ніколи не бачив, і співслужбовців, щоб вони дали свідчення проти нього.

Читайте також: Їли котів, собак, жаб, мишей, пацюків: зі спогадів одеських очевидців голодомору

Правда перемогла, але трагічною ціною

Однак Кравченко виграв цей процес завдяки свідченням численних свідків з числа біженців з СРСР. Безумовно, процес завдав ще більшої шкоди зусиллям радянської пропаганди приховати жахіття Голодомору та табірної системи, ніж сама книга Кравченка. А він через деякий час написав другу книгу – “Я обираю справедливість”, про перебіг судового процесу.

Цілком природно (для СРСР тієї пори), що всі родичі Кравченка загинули в таборах. А 1966 року його знайшли з кулею в голові в нью-йоркській квартирі. Багато дослідників вважають, що його вбили агенти КДБ.

У ті роки більшість західних політиків не вірили, що можливе знищення людей таке масове, таке масштабне, як це відбувалося в СРСР, зокрема, в роки Голодомору. Судовий “процес століття” в Парижі явно змусив їх замислитися. А може навіть “висловити занепокоєння”…

Довідка “Одеського Життя”

21 червня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні геноцидом українського народу. Резолюція також закликала держави-члени продовжувати дослідження та вшанування пам’яті жертв цього злочину сталінського режиму.

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса