«Асканія-Нова» на Одещині: як у Буджацьких степах відроджують унікальний заповідник

Чому «Асканія-Нова» залишила Херсонщину?

У березні 2023 року росіяни захопили територію біосферного заповідника «Асканія-Нова» на Херсонщині. Науковці відмовилися співпрацювати з окупантами, виїхали та продовжили роботу на базі Національної академії аграрних наук України.

Саме вони під керівництвом директора заповідника кандидата біологічних наук Віктора Шаповала виступили з ініціативою відновити «Асканію-Нова» у степах Бессарабії. Ініціативу підтримали Національна академія аграрних наук, фахове міністерство, і процес розпочався. 

Серед декількох варіантів для релокації (зміни місця розташування, як для підприємств, так і для працівників.)  заповідника вчені зупинили свій вибір саме на ландшафтному заказнику «Тарутинський степ».

Чим особливі Буджацькі степи й чому обрали саме їх

Чому ж саме «Тарутинський степ»? На це запитання відповів Віктор Шаповал 15 травня під час підписання меморандуму про співпрацю між Бородінською громадою та громадською організацією «Ревайлдинг Україна».

– Під час експедиції ми з колегами були вражені збереженим біорізноманіттям Буджацьких степів, зокрема Тарутинського, що входить до європейської Смарагдової мережі та є унікальним природним ландшафтом України. Скажу більше, цей степ має більше унікальних властивостей, ніж заповідник на Херсонщині, – пояснив Віктор Шаповал.

За словами директора «Асканії-Нова», рішенню сприяло і те, що керівництво громади готове співпрацювати та допомагати.

– Неабияку роль зіграв і той факт, що на території цих степів вже майже сім років працюють науковці з «Ревайлдинг Україна». Під час експедиції ми потоваришували з Олегом Дьяковим – керівником цієї організації, – розповів Віктор Шаповал.

Головна мета об’єднання зусиль «Асканії-Нова» та «Ревайлдинг Україна» – формування Центру відновлення степового біорізноманіття. Вчені планують:

• відновлювати популяції великих травоїдних тварин, гризунів, птахів,
• створити вольєрі для куланів, сайгаків, оленів.

За словами Олега Дьякова, ще у 2020 році до Тарутинського степу було завезено першу групу куланів саме з «Асканії-Нова». 

Згодом до дикої природи фахівці з «Ревайлдингу» повернули також ланей, бабаків, європейських хом’яків та інших тварин.

Як проходить переселення заповідника на Одещину

Іван Кюссе, голова Бородінської громади:

– Сьогодні ми не тільки підписали меморандум, а й виділили за рішенням депутатів 67,4 гектари землі на території Веселодолинського округу. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб «Асканія-Нова» була саме в нас. По-перше – це бренд, що посприяє перспективі розвитку екотуризму. По-друге – це додаткові робочі місця для наших людей. І третє – це ще один крок до створення національного парку «Буджацький степ», адже цю ідею ми вже давно просуваємо. До того ж це додаткові податки в місцевий бюджет.

Які тварини першими з’являться у новому заповіднику

На прес-конференції ми поставили практичні запитання директору заповідника Віктору Шаповалу.

А саме про те, як буде відбуватися робота науковців «Асканії-Нова» на новій землі та які тварини стануть першими мешканцями заповідника?

– Громада виділяє нам частину адмінбудівлі в центрі села Весела Долина – саме там буде розташований філіал «Асканії-Нова». Науковці будуть приїжджати в експедиції, тож для цього знадобиться обладнати й декілька готельних номерів – керівництво обіцяє вирішити й це питання. 

Щодо тварин, то всі вони залишилися на підконтрольній Росії території. Тому нам доведеться починати все спочатку – створювати вольєри, науково-дослідний полігон тощо. Гадаю, що першою твариною, яку ми завеземо сюди, буде кінь Пржевальського. І, скоріш за все, нам доведеться просити його в одному із зоопарків.

Довідка «ОЖ»: що відомо про нову територію та плани на майбутнє

Ми оглянули ділянку, що виділила Бородінська громада для «Асканії-Нова».

Земля знаходиться на південно-східній околиці села Весела Долина. Сама ділянка природно різноманітна – на її території є частина степу, невеличкий лісок із листяними та сосновими деревами, балка Вале Карадай з річкою, що впадає в річку Чагу. Тобто тут є все, що потрібно тваринам, – вода, трава і дерева. І отже це – гарне місце для нових жителів Буджацьких степів.

Росія знищила «Асканію-Нову» на Херсонщині: історія створення та загибелі заповідника

Державний біосферний заповідник «Асканія-Нова» заснував у 1989 році німецький барон Фрідріх Фальц-Фейн як приватну природоохоронну територію з екзотичними тваринами. Заповідник міститься на Причорноморській низовині, що прилягає до Чорного й Азовського морів, яка розташована між дельтою Дунаю на заході й річкою Кальміус на сході.

У 1983 році заповідник отримав статус біосферного, а в 1984 році – увійшов до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

На сьогодні вже значної шкоди завдано збройною агресією і тимчасовою окупацією. Для заповідника вона почалася з перших годин повномасштабного вторгнення.

«Асканія-Нова» опинилася на роздоріжжі основних шляхів, якими відбувалося вторгнення колон військової техніки збройних сил РФ.

З початку великої війни неодноразово повідомлялося про:

• десятки пожеж на заповідних територіях;
• знищення заповідної флори та фауни;
• масове вивезення російськими загарбниками тварин;
• організацію окупантами «сафарі» на тварин на території заповідника.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Фото авторки