Активісти проти сходинок: як місто Рені роблять зручним для людей з інвалідністю

У мене – привід: «Сергію, активісти там нещодавно встановили пандус — треба його випробувати. Ви ж у нас – експерт із цих питань. А головне, вже є можливість познайомитися з історією міста».

Що засвідчив соціальний експеримент?

Сергій Василенко – легкий на підйом. Він «літає» містом у своєму кріслі колісному з ручним приводом. Він любить швидкість, тому я його жартома називаю Шумахером.

Два роки тому ми з Сергієм провели соціальний експеримент: разом пройшли центральною частиною міста та перевірили громадські місця щодо доступності для людей з інвалідністю, які пересуваються у кріслі колісному.

По всіх нових тротуарах, викладених плиткою, наш експерт пересувався без проблем, а ось старі тротуари з високими бордюрами не подолав: «Якщо й заскочу, то потім не зістрибну, — коментував Сергій. — Якось ризикнув — мало не перекинувся! Добре, що підхопив випадковий перехожий». Якщо на шляху високий бордюр, Сергій вимушений пересуватися по дорозі, а це небезпечно.

У ході соціального експерименту ми виявили, що для Сергія у місті Рені фізично не доступні більшість кафе та магазинів – є сходинки, хай їм грець! Але для себе він знайшов вихід – користується милицями, що возить із собою.

Проте наявність пандуса — це ще не вирішення проблеми. Біля всіх аптек в Рені пандуси начебто є, проте самостійно не зайти — комусь потрібно відчиняти другу стулку дверей. Швидше буде просто попросити перехожого повідомити, що на вулиці чекає клієнт у кріслі колісному.

Перевірили: всі продавці у магазинах і фармацевти в аптеках виходять, обслуговують – у сфері послуг гідне ставлення до людей з інвалідністю.

Але, соромно сказати, нам довелося пройти повз бібліотеку (чотири сходинки), недоступним виявився для Сергія єдиний у місті музей (одна висока сходинка).

Минуло два роки — і ось приємна новина: встановлені пандуси у двох будівлях Публічної бібліотеки та в місцевому музеї. Також демонтовано незручний пандус в поліклініці – встановлено новий під кутом вісім градусів. І цю роботу провела громадська організація «Наша спадщина» на чолі з Галиною Маратаєвою.

Крок за кроком — до змін

Галина Маратаєва – директорка Ренійського історико-краєзнавчого музею. Дванадцять років тому було створено громадську організацію «Наша спадщина» (назва організації «Наше наследие» наразі на стадії перереєстрації), і її обрали головою. Основний напрям роботи – пропаганда історичної та культурної спадщини.

— Галино Василівно, як ваша громадська організація зайнялася вирішенням проблем маломобільних громадян?

— Ми працюємо дуже активно по багатьох напрямах, всю інформацію розміщуємо на своїй сторінці у Фейсбуці, — розповідає Галина. – І таким чином нас знаходять потенційні партнери, пропонують взяти участь у проектах. Один із таких партнерів – ГО «Ліга Сильних». В одній із розсилок нам запропонували пройти навчання у школі адвокації на тему створення безбар’єрного простору, і мені здалося це цікавим. У ході навчання, яке тривало три місяці, мною по суті був написаний проект, і я подумала: а чому б не сформувати заявку для участі у проекті «ЗНАМИ – змінюємо, навчаємо, адвокатуємо, менторимо інклюзивно», який реалізується «Лігою Сильних» за технічної підтримки ООН-Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Проект було схвалено. Нам обіцяли не лише допомогу зі встановлення пандусів у закладах культури – запропонували розробити стратегію для міста Рені, адже робота має вестися не епізодично, а планово.

Ми розробили проект «Адвокація підготовки Плану безбар’єрності у Ренійській громаді» і у травні провели його презентацію у міській раді, де знайшли підтримку. На першій зустрічі від мешканців Рені Віктора Чубатого, Галини Соколової, Евеліни Букатич та інших надійшли пропозиції щодо облаштування громадських місць відповідно до правил універсального дизайну.

— З чого розпочали роботу?

— Насамперед, ми вирішили провести моніторинг та оцінку ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення та послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Це було опитування мешканців міста на тему «Ренійська громада: простір безбар’єрності» з метою виявлення, з якими проблемами стикаються маломобільні жителі і, відповідно, члени їхніх сімей. Розробили анкету, яку розкидали соціальними мережами. В опитуванні взяли участь 202 особи – це понад 1% жителів Рені. Понад 92% респондентів наголосили, що у громаді необхідно сформувати стратегію створення безбар’єрного простору. Близько 78% зазначили, що часто бачать людей з інвалідністю у Рені. 55% вважають, що їхня кількість останнім часом збільшилася. Понад 71% дійшли висновку, що комунальні установи, організації, адмінбудівлі міста не можна вважати доступними. Зокрема більшість учасників опитування вказали, що недоступні нотаріальна контора, бюро правової допомоги та Центр надання адмінпослуг. Понад 40% опитаних вважають, що для маломобільних громадян є складнощі у відвідуванні Центру первинної медико-санітарної допомоги, розташованого на третьому поверсі лікарні, поліклініки, а також КП «Водоканал».

— Громадську думку виявили – що далі?

— За круглим столом у міськраді зібрали представників виконкому, депутатського корпусу, активістів ГО «Наша спадщина», мешканців громади. Так було розпочато підготовку до затвердження Плану заходів у Ренійській громаді на 2024 рік щодо реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору на період до 2030 року.

Врахували всі пропозиції, що надійшли. І ось результат: в останніх числах липня на засіданні виконкому міськради ухвалено План заходів. Це дозволить планово та послідовно працювати у цьому напрямі. Ми сподіваємось, що до роботи підключатимуться інші громадські організації, адже їх у нашому місті чимало.

— Розкажіть коротко про цей план, за якими напрямами вестиметься робота?

— План передбачає діяльність з п’яти напрямів.

• Фізична безбар’єрність. Усі об’єкти фізичного оточення та транспорту мають бути доступні всім громадським групам – незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.
• Інформаційна безбар’єрність. Люди, незалежно від функціональних порушень чи комунікативних можливостей, повинні мати доступ до інформації у різних форматах і з використанням технологій (шрифт Брайля, великошрифтовий друк тощо).
• Цифрова безбар’єрність. Усі громадські групи повинні мати доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.
• Суспільна та громадянська безбар’єрність. Передбачено заходи щодо забезпечення рівних можливостей для всіх людей, їх об’єднань та окремих громадських груп у житті громади та держави.
• Освітня безбар’єрність. Створення рівних здібностей для всіх громадян в освітньому процесі.

— Отже, пандуси в закладах культури за допомогою партнерів встановлено. Над чим плануєте працювати далі?

— Продовжимо шукати форми подальшої роботи. Багато питань можна вирішувати участю в проектній діяльності і співпраці. Це залучає кошти на нові активності. Під час опитування та спілкування з жителями громади було встановлено, що дуже великою проблемою є відвідування Центру медико-санітарної допомоги: усі сімейні лікарі ведуть прийом на третьому поверсі лікарні. Може, громада вирішить це питання разом із керівництвом?

Ви своє відпрацювали — відпочивайте та насолоджуйтесь

Сергій Василенко знайшов зручним новий пандус у музеї. Переконались: усі експозиції музею можна подивитися, сидячи у кріслі колісному. Проте наш експерт вирішив розім’ятися, і скористався милицями (на фото в центрі).

Галина Маратаєва провела для співвітчизника з Донеччини персональну екскурсію.

Сподобалось. Сергій обіцяв стати постійним відвідувачем.

До речі, цього дня трапилась неприємність: спустило переднє колесо крісла. Благо, ми проходили повз СТО. Сергія обслужили швидко та безкоштовно, потиснули руку, побажали вдалого дня.

— Я до хлопців з СТО часто звертаюся, — повідомив Сергій. — Скільки не пропонував, грошей не беруть. Кажуть: «Ви своє відпрацювали, тепер відпочивайте та насолоджуйтесь».

---

Матеріал створено за підтримки Центру експертизи у сфері прав людей з інвалідністю громадської спілки «Ліга сильних», що працює за підтримки проєкту UNDP в Україні «Підтримка громадянського суспільства та молоді» та фінансування Міністерства закордонних справ Данії. Він не обов’язково відображає позицію партнерів та є відповідальністю авторів матеріалу.