Ключові моменти:
- Перший тур «Авантюристів» до Львова 15 років тому коштував лише 190 гривень.
- На Драгобраті команда сама створювала дискотеки, концерти та інфраструктуру для відпочинку.
- За 15 років у турах «Авантюристів» прийняли участь десятки тисячі людей.
— Ігорю, для початку представтеся і розкажіть, що таке «Авантюристи».
— Мене звати Ігор Бочаров. Я один із двох братів-засновників «Авантюристів». Ми створили проєкт разом із моїм братом Артемом у 2011 році в Одесі. «Авантюристи» одночасно є туристичною агенцією і туроператором: ми самі розробляємо та організовуємо групові тури й супроводжуємо людей від початку подорожі до повернення додому. Але ми називаємо себе саме туристичним проєктом, тому що за 15 років наша діяльність вийшла далеко за межі послуг класичної туристичної компанії. Окрім подорожей, у різні роки ми займалися екстремальними видами відпочинку, фестивалями, вечірками, міськими заходами, екскурсіями та іншими форматами дозвілля.
— Як усе починалося?
— У 2011 році один із нас був студентом, а студентський квиток давав велику знижку на залізничні квитки. Хотілося показати, що подорожувати Україною можна недорого. Першою стала поїздка до Львова на фестиваль шоколаду 14 лютого. Тур коштував 190 гривень, зібралася повна група — близько 30 людей. Від цієї дати ми й рахуємо день народження проєкту.
— Назва була такою від початку?
— Ні. Спочатку проєкт називався «Україна інша»: ідея була в тому, щоб відкривати країну за межами свого міста. У 2014 році назва почала набувати небажаного політичного відтінку, тому ми перейменувалися на «Авантюристів». Для нас це слово завжди означало пошук пригод, нових місць і форматів.
— Чим ваш формат відрізняється від звичайної туристичної агенції?
— Ми від початку будували поїздки так, щоб людина не збирала їх по частинах. Квитки, трансфери, проживання, супровід, а в частині турів і харчування входять у загальний пакет. Завдяки груповим умовам така поїздка часто виходить дешевшою, ніж самостійна. І ще одна важлива річ — соціалізація. До нас можна поїхати одному, познайомитися з людьми, знайти друзів або компанію. За 15 років у наших турах люди не лише знайомилися, а й створювали сім’ї.
— А як влаштована сама групова поїздка?
— Сьогодні в групі в середньому близько 30 людей. Зазвичай із нею їдуть два супроводжуючі: один займається логістикою, транспортом, заселенням і розкладом, другий — спілкуванням усередині групи, знайомствами, іграми та спільним дозвіллям. При цьому нікого не змушують брати участь у загальних активностях: можна активно спілкуватися, а можна відпочивати у своєму темпі.
— Чому саме Драгобрат став головним напрямком?
— Він добре відповідав нашій аудиторії: гори, катання, природа, компанія, вечірки. Коли ми почали активно возити туди людей, розважальної інфраструктури було небагато, тому багато чого ми створювали самі: дискотеки, концерти, заклади та інші можливості для відпочинку після катання. З часом частина цієї інфраструктури стала самостійною й працює вже для всього курорту.
— Але проєкт ніколи не обмежувався тільки турами в Карпати?
— Ні. Ми багато експериментували. У різні роки були рафтинг, роуп-джампінг, пейнтбол, дайвінг, польоти на повітряній кулі, походи з наметами, фестивалі, фототури. В Одесі ми водили тисячі людей на маяк, робили вечірки на кораблі «Водичка», орендували ретро-трамвай із музикою та діджеєм, проводили лекції й екскурсії. Canyon Fest, наприклад, збирав близько 500 людей і поєднував кемпінг, музику, спорт та екстремальні активності.
— Наскільки великим став проєкт?
— У найактивніші роки через наші тури та міські події проходили тисячі людей щороку. Команда в певний момент перевищувала 40 осіб, а кількість турів і заходів могла доходити приблизно до сотні на рік. За нашими записами й клієнтською базою, за 15 років послугами проєкту могли скористатися орієнтовно 40–60 тисяч одеситів, можливо й більше.
— Як на вас вплинули карантин і повномасштабна війна?
— Частину напрямків довелося закрити. Після карантину не відновилися закордонні тури, а через війну стали неможливими польоти на повітряній кулі, виходи в море, походи на одеський маяк та поїздки в деякі регіони. На початку війни була ще одна проблема: люди сумнівалися, чи мають вони моральне право відпочивати. Ми пояснювали, що відпочинок і психологічне перезавантаження потрібні навіть у важкі часи.
— Що працює у 2026 році?
— Основою залишаються групові поїздки з Одеси по Україні, насамперед у Карпати. Ми їздимо на Драгобрат і Буковель у різні сезони, робимо інші маршрути Україною, поступово повертаємо рафтинг. Актуальні дати й програми можна подивитися на сайті avanturisty.com.ua, там же відбувається бронювання.
— Якщо одним реченням: у чому суть «Авантюристів» через 15 років?
— У тому, щоб зробити подорож простою в організації, доступною за ціною і такою, де людина отримує не лише маршрут, а й нові враження, знайомства та відчуття пригоди.
