Як часто буває, що подорожуючи за тридев’ять земель у пошуках восьмого дива світу, ми не помічаємо навколишніх унікальних культурно-історичних пам’яток! А вони зовсім поруч — тут, на старовинній Балтщині.
Край європейських джерел
Так опоетизовано назвав Балтщину письменник Богдан Сушинський. Здається, тут ще й досі відлунює доба польських князів Любомирських, графів Роникерів, Собанських і Беліна-Бжезовських, які розвивали землеробство на території Балтського повіту. А за даними краєзнавця Олександра Таскіна, у костелі Святого Станіслава було зареєстровано багато іноземних підданих – австрійських, німецьких, французьких та інших.
Куди не кинь оком, звідусіль до тебе промовляє старовина, вдало поєднана з сучасним орнаментом будинків і споруд, доріг і тротуарів, парків і скверів, мостів і річок. Прадавні будівлі немовби архаїчним рушником тягнуться вздовж центральної вулиці міста, яка колись носила ім’я Котовського, а сьогодні – Любомирського. До речі, про міські вулиці. Ще задовго до декомунізації всім їм повернено старі назви. На будинках давно красуються таблички з кількома назвами, що дуже зручно як для місцевих жителів, так і для гостей міста.
Магія Балти, яка надихає
У Балтській ОТГ кипить робота щодо збереження старої архітектури будівель, культурно-історичних пам’яток, організовуються мистецькі пленери, в яких беруть участь майстри з багатьох міст України. Вони кажуть, що Балта надихає їх на творчість. Як зазначив один із учасників пленеру художник Сергій Ушаков з Ізмаїла, «є в Балті магія, яку словами не описати». Тому майстри пишуть пензлем свої враження і захоплення. Багато їхніх картин залишено в дарунок краєзнавчому музею.
Балта. Костел св. Станислава
Каланча в Балте
Балта. Монастырь
Собор в Балте
Таємниці лабіринтів підземного міста
Але одним із важливих завдань балтяни вважають дослідження таємничих підземних ходів. Тому до району були запрошені фахівці з Одеського національного університету імені Мечникова. Вчені й виявили катакомби. Звичайно, місцеві жителі знали про катакомби давно і використовували їх під підвали, і хлопчаки полюбляли тут гратися і шукати скарби.
Експедиція університету встановила, що тутешні підземелля – це розгалужена мережа, яка, напевне, проходить під річкою Кодимою, з’єднуючи дві частини міста, що перебували свого часу в різних державах – Османській імперії та Речі Посполитій.
У планах — зробити цю галерею підземних ходів туристичним об’єктом.
Чому туристи обирають Балту?
Подорож до Балти – це дотик до таїни, яка криється в архаїчних фресках, декоративному оздобленні будинків, у вдалому поєднанні культур та історії народів, які населяли і населяють цей край.
Недаремно ж Балта вабила Івана Котляревського, Льва Толстого, Олександра Пушкіна, царя Миколу II, Михайла Кутузова, котрий спорудив тут військові казарми, Симона Петлюру, Самуїла Шварцбарта та інших. Тут народився космонавт Григорій Шонін, філолог-славіст Віктор Григорович, письменник Семен Цванг та інші видатні люди.
Привабливими для гостей є багаті на рибу річки та ставки, а любителі автентичних наїдків зможуть скуштувати національні страви.
Про Балтщину можна розповісти ще багато. Але краще один раз побачити. І, подорожуючи цим гарним краєм, неодмінно припадіть до його цілющих джерел, що б’ють століттями і не міліють.
Що варто побачити в Балті?
Неодмінно відвідайте справжні старовинні святині — Свято-Успенський собор, споруджений на початку XX століття, Свято-Покровський Феодосійський чоловічий монастир, на території якого є церква Покрови Божої Матері, монастирський готель і підземне печерне місто.
Вирізняються своєю архітектурою Свято-Троїцький храм, Миколаївська старообрядницька церква, будівлі колишньої чоловічої та жіночої гімназій, костел Святого Станіслава, споруджений до 1765 р. за проектом відомого архітектора Себастьяна Фісенгера, якого запросив до Балти князь Станіслав Любомирський. Поруч – замок князя Любомирського (нині тут педучилище), Соборна площа з унікальною пожежною 27-метровою каланчею, збудованою за проектом професора Малиновського 1925 року, та інші пам’ятки.
Любов Кузьменко
Фото автора
