Про що писали провідні світові видання про війну в Україні 17 липня 2022 року? Про це черговий дайджест “Одеського життя”.
Велика Британія. The Sunday Telegraph. «Чому я прийняла до себе українського біженця».
Кандидат на посаду прем’єра, молодший міністр торгової політики Пенні Мордаунт розповідає, що бажання прийняти українського біженця у своєму будинку – це «непохитне та непохитне зобов’язання, бо це не лише політичне, а й особисте».
Крім того, вона повідомляє, якою буде її політика у разі обрання її ьританським прем’єром. Зокрема, підтримка України продовжуватиметься.
«Підтримувати Україну – це правильно. Президент Зеленський та його люди виборюють захист своєї держави, країни з такими ж демократичними цінностями, як наша. Я зустрілася з відважними колегами з українського парламенту, який став ключовим чинником для поглиблення наших зв’язків з Україною та формування нашої відповіді на вторгнення Росії… Вторгнення в Україну навчило нас, що війна між державами не залишилася в минулому. Але в цьому столітті також буде битва за цінності між відкритими суспільствами, такими як Британія, та авторитарними режимами, такими як Росія. З цією метою ми подвоїмо нашу співпрацю зі США та ЄС, а також з іншими ключовими партнерами, щоб координувати військову підтримку, водночас заохочуючи наших європейських союзників робити більше… Боротьба українського народу проти його загарбників – це наша боротьба. Це частина більш широкого зіткнення цінностей та ідеалів, і ми маємо зробити все можливе, щоб змінити ситуацію. Президенте Зеленський, ми зараз з вами. І ми вас не підведемо»,
– запевняє пані Мордаунт.
Велика Британія. The Independent. «Я знаю грандіозний план Путіна і чому він приречений на провал».
Путін не очікував, що Україна так люто чинитиме опір, зазначає видання. Він одержимий ідеєю відновлення радянської імперії, і в його політичній поведінці простежуються риси традиційних тоталітарних диктаторів різних часів, що ностальгують за втраченими землями.
«Можна сказати, що нинішній президент Росії хоче увійти в історію як реставратор Росії, який переосмислив Російську імперію та СРСР. З розпадом Радянського Союзу Україна стала найбільшою жертвою для путіна у відриві від СРСР… Саме Україна, на думку Путіна, мала бути об’єднана з росією насамперед, і саме на цій основі мала відродитися велич росії. Саме через цю імперську ідею і почалася війна»,
– йдеться у тексті публікації.
Проте, як пише видання, нинішня політика путіну, його війна проти України, приречена на поразку, адже за 8 років від початку першого російського вторгнення та анексії Криму Україна дуже змінилася.
Олександр Лукашенко, президент Білорусії, вважає свою країну єдиним союзником Росії, і цю позицію він дуже боїться втратити. Лукашенко бачить, що Путін програє війну, але вже ніколи не зможе повернутись до колишньої моделі відносин із Заходом. Саме тому путін продовжуватиме підтримувати режим Лукашенка у післявоєнний період.
Але дні Путіна вважають, і невідомо, чи настане колись післявоєнний період для російського президента.
Іспанія. El País. «Росія хоче винищити нас як народ».
Іспанська суспільно-політична газета публікує інтерв’ю з першою леді України Оленою Зеленською.
Стаття: «Європа готується до енергетичної прірви».
Економія газу в Європі стає необхідною в умовах, коли путін може наважитися повністю перекрити вентиль. Так, Німеччина та Італія вже вжили необхідних заходів. До таких заходів закликають і Іспанію.
«Європа перебуває в дуже небезпечній ситуації: чи зможе вона пережити наступну зиму без закриття промисловості та відключень електроенергії, залежить від безперервності газових потоків із Росії»,
– каже Катя Єфімова з Інституту енергетичних досліджень Оксфордського університету.
Як стверджують аналітики, «Європа перебуває у дуже небезпечній ситуації» та закликають до «стратегії інтенсивної економії та ефективності».
Стаття: «Російські кораблі-привиди зі вкраденим в Україні зерном».
Російські та сирійські кораблі відключають навігаційні системи, щоб не помітити під час незаконного завантаження зерна з окупованих територій.
Чому кораблі під прапорами росії почали «випаровуватися» у водах Керченської протоки?
Коли кораблі перетинають води Чорного моря в напрямку Кримського півострова, екіпажі вимикають транспондер, телекомунікаційний пристрій, який постійно передає свою позицію в систему автоматичної ідентифікації (AIS) і використання якого є обов’язковим згідно з правилами Морської організації. Не випромінюючи сигналів, ці вантажні кораблі зникають на кілька днів або навіть більше тижня із систем позиціонування, а потім знову з’являються у найближчих місцях, але прямують на південь, до турецького узбережжя або протоки Босфор.
EL PAÍS вивчила навігаційні дані понад 20 суден за останні три місяці, надані компанією MarineTraffic, супутникові зображення від компанії Planet та фотографії, зроблені активістами та спостерігачами в різних портах, і змогла ідентифікувати принаймні 16 суден, залучених до цієї незаконної торгівлі через маршрут від Чорного моря до серця Близького Сходу. За цією схемою, до якої безпосередньо причетна російська держава, за даними київського уряду, вивезли з країни понад 500 тис. тонн зерна, пише іспанська газета.
«До війни була якась активність, але останні два місяці хтось зверху почав це організовувати. Ми є свідками системного розкрадання у промислових масштабах сировинних ресурсів України. Тисячі поїздок на вантажівках, поїздах, завантажених зерном, кораблях…»,
– пояснює Йорук Ісік, директор стамбульської консалтингової фірми Bosphorus Observer та експерт зі стеження за судами.
США. Arkansas Democrat gazette. «Росія відновлює масштабну атаку».
Підпис під фото: «Сусіди шукають документи для пораненого друга в суботу під завалами житлового будинку в Чугуєві, Україна поблизу російського кордону. Внаслідок передсвітнього удару загинули щонайменше троє мирних жителів і ще троє отримали поранення».
США. Los Angeles Times. «Україна веде свою війну – з іконами російської культури». Наприклад, дуже суперечливі почуття викликає композитор Петро Чайковський.
Композитор-романтик ХІХ століття, який здобув світову популярність завдяки «Лебединому озеру» і «Лускунчику», є одним із десятків російських культурних, політичних та історичних діячів, чиє життя та творчість увічнені у географічних назвах та скульптурах у містах. та міст України. Вулиці та станції метро носять імена Толстого та Чехова; пам’ятники російській імператриці Катерині II усіяли широкі міські площі та зелені громадські парки.
Але майже через п’ять місяців після початку повномасштабного вторгнення росії, внаслідок якого цілі міста були понівечені бомбардуваннями, вбито і покалічено тисячі мирних жителів, такі повсякденні нагадування стали для багатьох українців нестерпною образою, зазначає видання.
«Зараз російська культура токсична»,
– цитує газета українського академіка та письменника, директора літературного музею у Львові Богдана Тихолоза.
Підпис під фото: «Пам’ятник радянської доби, дружби між українцями та росіянами, під час його знесення в Києві 26 квітня, через два місяці після російського вторгнення».
США. Boston Globe. «На заході України ознаки втрати менш помітні, але…».
Кореспондент The Boston Globe провів вісім днів на Західній Україні, спілкуючись із людьми про те, як вони переживають війну та чого очікують у майбутньому.
