Ключові моменти:
- Росія змінює тактику атак: замість 600–1000 дронів дедалі частіше запускає по 150–300 швидших і технологічніших БпЛА.
- Росія вдвічі збільшила запас балістичних ракет для щомісячних ударів, тоді як Україна цього року має у 2,5 раза менше ракет-перехоплювачів для Patriot.
- Україна випробовує власну балістичну ракету FP-7 «Фламінго».
Росія змінює тактику ударів: окупанти роблять ставку на швидші реактивні дрони
Російські війська поступово змінюють тактику повітряних атак по Україні. Замість запуску сотень або тисяч безпілотників за один наліт окупанти дедалі частіше використовують менші групи технологічніших і швидших реактивних БПЛА.
За оцінками військової розвідки та аналітиків, війна входить у новий етап протистояння технологій наступу й протиповітряної оборони.
За даними Головного управління розвідки України, російський оборонно-промисловий комплекс, зокрема підприємства в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані, здатен виробляти близько 3000 реактивних ударних безпілотників на місяць.
Супутникові знімки свідчать, що з травня до липня 2026 року на території «Алабуги» активно розширювали виробничі потужності.
Водночас Росія припинила випуск «Герані-3» — реактивної версії «Герані-2» із системою навігації «Комета-М12». Виробництво переорієнтували на новіші моделі «Герань-4» та «Герань-5».
Станом на серпень російський запас безпілотників сімейства «Герань» оцінюється приблизно у 6200 одиниць.
Чому Росія запускає менше дронів
Змінилася і сама тактика повітряних атак. Якщо на початку 2026 року Росія могла запускати під час одного удару 600–1000 безпілотників, то тепер, за оцінкою аналітиків, частіше йдеться про 150–300 БПЛА.
Однією з причин є обмежені виробничі можливості. Росія намагається накопичувати дрони, щоб підтримувати регулярність атак, а не витрачати тисячі безпілотників під час кожного нальоту.
При цьому швидші реактивні БПЛА можуть створювати додаткові труднощі для української ППО. Їх також використовують для перевантаження систем протиповітряної оборони, після чого балістичні ракети отримують більше шансів прорвати оборону та досягти визначених цілей.
Аналітики зазначають, що використання реактивних безпілотників разом із балістичними ракетами демонструє постійну адаптацію російської тактики.
Якщо Україна поки не матиме достатньо ефективних і масових засобів для перехоплення швидкісних БПЛА, Росія, ймовірно, продовжить використовувати менші групи потужніших дронів.
Водночас після адаптації української ППО до нової загрози Росія може знову повернутися до масованих атак із використанням великої кількості безпілотників. Таким чином, протистояння дедалі більше нагадує циклічну гонку між засобами нападу та оборони.
Росія наростила запас балістики для ударів по Україні
Росія вдвічі збільшила кількість балістичних ракет, які може використовувати для щомісячних атак по Україні. Водночас українська протиповітряна оборона цього року має у 2,5 раза менше ракет-перехоплювачів, ніж торік. Про це президент Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю CNN.
За словами президента, останніми тижнями російські війська суттєво посилили застосування балістичних ракет, зокрема під час ударів по Києву. На цьому тлі Україна зіткнулася з гострою нестачею перехоплювачів для систем Patriot.
«Цього року у нас у два з половиною рази менше перехоплювачів, ніж було у 2025 році. Росія має вдвічі більше балістичних ракет на місяць, ніж раніше», — заявив Зеленський.
Президент зазначив, що російські удари по Україні фактично відбуваються щоночі. При цьому приблизно чотири-п’ять разів на місяць окупанти проводять масовані атаки.
За даними ООН, які наводить CNN, липень 2026 року став найсмертоноснішим місяцем для цивільного населення України з квітня 2022 року.
Україна, за словами Зеленського, потребує значного збільшення запасів ракет для Patriot. Він навів показовий приклад із запасами Сполучених Штатів: нинішня кількість перехоплювачів, доступних Україні, становить близько 1% від американського запасу.
Президент вважає, що передача Україні 5% американських запасів допомогла б пройти зиму та посилити захист населення. Якщо ж Україна отримає близько 10%, цього, за його оцінкою, вистачило б для перехоплення всіх російських балістичних ракет.
Зеленський розповів, що практично щодня проводить переговори із союзниками щодо отримання додаткових ракет-перехоплювачів. Частина домовленостей при цьому залишається непублічною.
Паралельно Україна обговорює можливість виробництва ракет Patriot безпосередньо на своїй території. Раніше президент США Дональд Трамп допускав можливість передачі відповідної ліцензії, а представники компаній-виробників систем Patriot приїжджали до Києва для переговорів. Однак остаточного рішення щодо запуску такого виробництва поки немає.
Раніше Зеленський також повідомляв, що постачання ракет для української ППО від партнерів скоротилося втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Водночас Росія продовжує нарощувати військову співпрацю з КНДР. Москва, за словами української сторони, отримала нову партію північнокорейських балістичних ракет.
На тлі зміни характеру російських ударів Повітряні сили України повідомили, що більше не публікуватимуть у ранкових звітах детальну статистику щодо застосування ворогом балістичних ракет. Водночас оперативні попередження про ракетну небезпеку зберігаються.
Українська балістика переходить від розробки до випробувань
Україна наближається до створення власної балістичної зброї. Йдеться не лише про розробку окремих зразків — Київ планує вивести виробництво балістичних ракет та антибалістичної системи на серійний рівень уже цього або наступного року. Президент Володимир Зеленський розповів, які проєкти зараз проходять випробування та коли очікуються перші бойові застосування.
Українська компанія Fire Point випробовує балістичну ракету FP-7 «Фламінго». За наявною інформацією, вона вже здійснила близько 15 тестових пусків і наразі проходить сертифікацію.
Перше бойове застосування ракети очікується на початку осені. Водночас точні терміни її масового використання залежать не лише від української сторони.
«Щодо масового застосування я не можу сказати, тому що є речі, які залежать не від України. Це як балістика у росіян — там є елементи інших країн. Так і наша балістика: там мало, але дещо є від інших країн. Я вірю, що буде позитивне застосування і буде результат», — заявив Зеленський.
FP-7 запускається із наземної платформи та призначена для ураження російської техніки й об’єктів логістики.
Наступним кроком має стати швидша версія ракети — FP-7X, яку планують використовувати також для боротьби з російською балістикою.
Ще потужніший зразок — FP-9 — розраховують уперше застосувати в бойових умовах наприкінці осені. Її бойова частина важить 800 кг, а заявлена дальність дозволяє діставати цілі аж до Москви.
Паралельно Україна працює над власною антибалістичною системою. Київ виступив ініціатором європейського проєкту Freyja, до якого вже долучилися 10 країн.
За словами Зеленського, Україна здатна самостійно створювати ракету та пускову установку. Водночас для повноцінної системи потрібна технологічна співпраця з європейськими партнерами, які мають необхідні радари, сенсори та інше обладнання.
«Freyja буде швидкою у виробництві і перевіреною війною. Україна спроможна зробити саму ракету, спроможна зробити пускову. Це факт. І вирішальна річ — співпраця з тими європейськими державами, співпраця з тими нашими партнерськими компаніями, які мають радари, мають сенсори та все інше, що необхідне для дієвої антибалістичної системи», — наголосив президент.
Однак для реального впливу на перебіг війни одних випробувань недостатньо. Україна має вийти на виробництво десятків, а згодом і сотень ракет щомісяця.
До масштабного виробництва українських ракет ще потрібно пройти певний шлях. Тому Київ продовжує посилювати арсенал західними системами.
Зокрема, Україна придбала у Туреччини додаткові ATACMS. Пакет включає 70 балістичних ракет і 12 гусеничних пускових установок M270. Кожна така установка може одночасно запускати дві ракети ATACMS.
Це дає українській армії можливість уже зараз завдавати ударів по російських військових цілях на відстані до 200 км, не очікуючи виходу власної балістики на необхідні обсяги.
Водночас виникає питання, наскільки російська ППО здатна протистояти таким ракетам.
Чи може Росія збивати українську балістику
Росія має багаторівневу систему протиповітряної та протиракетної оборони. Для протидії балістичним цілям Москва розраховує насамперед на комплекси С-400 та С-500, а для захисту столиці використовує спеціалізовані протиракетні системи.
Однак перехоплення балістичної ракети залишається надзвичайно складним завданням через її високу швидкість, складну траєкторію польоту та дуже обмежений час на реакцію.
Росія неодноразово заявляла про успішне знищення ракет ATACMS. Зокрема, після удару по Воронежу російська сторона повідомляла, що нібито перехопила всі чотири ракети. Водночас оприлюднені кадри уламків та відео атаки викликали сумніви щодо цієї версії.
У Fire Point також не вважають російську ППО непереможною. Співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штілерман заявив, що Росії ще належить набувати досвіду боротьби з українською балістикою.
«У росіян немає досвіду перехоплення балістики. Так, вони будуть вчитись, але ми будемо вчитись значно швидше. Будемо робити якісь антиППОшні маневри. Спис завжди перемагає щит», — сказав Штілерман.
Таким чином, Україна одночасно розвиває власний далекобійний ракетний потенціал і засоби захисту від балістичних ударів. Головним викликом залишається перехід від окремих випробувань до масштабного серійного виробництва.
Читайте також: Туреччина обмежила прохід суден у Чорному морі через атаки на кораблі
