Ключові моменти:
- Одеські порти забезпечують понад 90% експорту залізної руди, 80% металу та понад 50% аграрної продукції України.
- Потенційні втрати експортної виручки можуть становити мільярди доларів.
- Переорієнтація вантажів на західні кордони може створити додаткове навантаження на залізницю та автодороги.
- Одеські та Дунайські порти залишаються критично важливими для українського експорту та роботи бізнесу.
Одеські порти — більше, ніж логістика
За оцінкою економіста й фінансового аналітика Олексія Куща, у разі фактичної зупинки роботи одеських і дунайських портів у другій половині 2026 року Україна може втратити до 90% можливостей експортувати залізну руду. Для аграрного сектору ризики оцінюють у 40–50% його експортних можливостей.
Додамо, що за перші шість місяців 2026 року Україна експортувала товарів майже на $20 млрд. Для порівняння, за аналогічний період торік цей показник був приблизно на $1 млрд нижчим. Темпи зростання експорту становили 4,6%.
Найбільшу частку українського експорту традиційно займають продовольчі товари. За січень–червень їхня вартість становила близько $12,5 млрд, або 60% загального експорту. Основними позиціями є кукурудза та соняшникова олія.
Мінеральні продукти принесли близько $1,25 млрд, що становить 7,7% експорту. Переважно йдеться про залізну руду.
Металопродукції за цей період експортували на $2,15 млрд, або 12% від загального обсягу. Загалом на продукцію гірничо-металургійного комплексу припадає близько 20% українського експорту — приблизно $3,4 млрд.
Інші категорії мають меншу частку: машинобудування — $818 млн, хімічна продукція — $776 млн, деревина та вироби з неї — $984 млн, промислова продукція — $365 млн.
Саме тому одеські порти відіграють ключову роль у транспортуванні української продукції за кордон. За оцінкою аналітика, через них проходить понад 90% експорту залізної руди, близько 80% металу та понад 50% аграрної продукції.
При цьому різні аграрні товари мають неоднакову залежність від портів. Найбільш прив’язаною до морської логістики є соняшникова олія, тоді як кукурудзу, сою та ріпак можна частково спрямовувати альтернативними маршрутами.
Якщо взяти фактичні показники першого півріччя та припустити, що атаки на портову інфраструктуру не впливають на логістику, за підсумками 2026 року український експорт міг би сягнути близько $40 млрд. У такому разі на аграрну сировину припало б до $25 млрд, на залізну руду — до $2,5 млрд, а на металопродукцію — до $4,5 млрд.
Але за сценарію, коли перевалка в одеських і дунайських портах у другій половині року буде майже повністю зупинена, втрати можуть бути значними.
Таким чином, проблеми з роботою портів Одеси можуть мати наслідки далеко за межами самого портового сектору — від скорочення валютної виручки до перевантаження альтернативних транспортних маршрутів України.
Нагадаємо, відвантаження зерна залізницею до портів Великої Одеси впало на 84,3% — до 40,8 тис. тонн за перші п’ять днів серпня. А загальний експорт агропродукції з України скоротився на 60,1% порівняно з початком липня.
