Ключові моменти:

  • Доходи FIFA за 2026 рік перевищили 9 мільярдів доларів
  • Призовий фонд чемпіонату світу склав рекордні 727 мільйонів доларів
  • Крокет, поло та лазіння по канату колись були олімпійськими дисциплінами
  • Деякі олімпійські види спорту зникли після єдиного виступу

Футбол давно перестав бути просто грою, в якій одна команда намагається забити більше голів, ніж інша. Чемпіонат світу-2026 ще раз показав масштаби футбольної індустрії: мільярди доларів, рекордні призові, десятки додаткових матчів, телетрансляції, квитки та величезна аудиторія в усьому світі.

Але історія спорту знає й зовсім інший сценарій. Колись олімпійськими дисциплінами були крокет, підводне плавання із затримкою дихання, стрибки у воду на дальність, метання гирі, лазіння по канату, кінне поло і навіть стрільба по «бігаючому оленю». Сьогодні багато з цих видів спорту майже забуті.

У своїй авторській колонці Валерій Боянжу розмірковує про те, чому одним спортивним дисциплінам вдається переживати десятиліття і перетворюватися на величезну індустрію, а інші поступово зникають. І, звісно, не обходиться без Дональда Трампа — футболу тут йому небагато, зате з гольфом у американського президента стосунки особливі.

Футбол перетворився на машину із заробляння грошей

Класику радянської поезії Володимиру Маяковському, як, втім, і багатьом іншим поетам-класикам, приписують вірші, іноді, м’яко кажучи, нескромного змісту. Нижче, наприклад, думка Маяковського про спорт: «Геть хокей, геть футбол, геть усі ігри інші, Я нову гру знайшов: кулі в штанях ворочаю!». Що й казати, перегнув палицю поет-хуліган у своїх «спортивних» пророцтвах. Хоча задля об’єктивності скажімо, що дуже багато видів спорту таки «померли» (про це нижче), але хокей і футбол — «і тепер живіші за всіх живих» (так Маяковський колись писав про Леніна — і теж перегнув палицю).

Пропоную сьогодні поговорити про футбол, зокрема — про нещодавно завершений Чемпіонат світу. Але не стільки про футбольні баталії, скільки про пов’язані з ними настільки величезні, просто небувало величезні гроші, що одразу стає зрозуміло: ідея замінити футбол на «кишеньковий більярд» — цілковита маячня.

За власними оцінками FIFA, дохід організації за 2026 рік перевищив $9 мільярдів. Тобто цей чемпіонат світу з футболу став найприбутковішим спортивним турніром в історії. Там зазначили, що загальний призовий фонд чемпіонату світу склав $727 мільйонів, що є найбільшою сумою, яку отримували команди на світовій першості.

Збірна Іспанії — переможниця турніру — отримала $50 млн, плюс ще $1,5 млн, які передбачені кожній команді як компенсація за підготовку до чемпіонату. Жодна зі збірних в історії чемпіонатів світу не отримувала більше грошей за підсумками змагань.

Це пов’язано з тим, що на чемпіонаті світу цього року було дозволено участь 48 команд замість 32, і відповідно до цього в плей-оф турніру було додано додатковий раунд (1/16 фіналу). Кількість матчів зросла з 64 до 104. Сам турнір тривав 6 тижнів замість чотирьох. Більше матчів — більше роботи для телекомпаній, більше проданих квитків і більше можливостей для рекламодавців. А отже, і ширша аудиторія в планетарному масштабі. Рушієм агресивної комерціалізації турніру видання називає президента FIFA Джанні Інфантіно.

Там, де купа грошей, там хто? Правильно, ви вгадали: як на купі… обов’язково присутня зелена муха, так біля купи футбольних мільйонів обов’язково присутній усіма нами гаряче улюблений Дональд Фредович Трамп — великий діловар (прошу не плутати з делаварами — це корінне індіанське плем’я в США), він же В.О. (виконувач обов’язків — ред.) президента США.

Воно начебто й логічно: Чемпіонат проходив у Північній Америці (2 міста в Канаді, 3 міста в Мексиці та 11 — у США). Звичайно ж, Трамп активно брав участь в організації турніру. Трампа та Інфантіно пов’язують тісні стосунки.

Минулого року FIFA присудила американському лідеру СВОЮ першу премію миру після того, як він активно, але безуспішно майже вимагав для себе Нобелівську премію миру. Нещодавно оприлюднена фінансова декларація Трампа за 2025 рік показала, що Інфантіно подарував йому 10 квитків вартістю $15 тисяч на торішній фінал Клубного чемпіонату світу FIFA на стадіоні в Нью-Джерсі.

Пора, мабуть, показати цю купу грошей. Далі — розміри заробітку збірних на ЧС-2026:

  • Іспанія — 51,5 млн;
  • Аргентина — 34,5 млн;
  • Англія — 30,5 млн;
  • Франція — 28,5 млн.
  • Марокко, Норвегія, Швейцарія, Бельгія — по 20,5 млн;
  • Бразилія, Єгипет, Канада, Колумбія, Мексика, Парагвай, Португалія, США — по 16,5 млн
  • Австралія, Австрія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Гана, ДР Конго, Еквадор, Кабо-Верде, Кот-д’Івуар, Нідерланди, Німеччина, ПАР, Сенегал, Хорватія, Швеція, Японія — по 12,5 млн
  • Гаїті, Іран, Ірак, Йорданія, Катар, Кюрасао, Нова Зеландія, Панама, Південна Корея, Саудівська Аравія, Туніс, Туреччина, Уругвай, Узбекистан, Чехія, Шотландія — по 10,5 млн.

Ще про гроші — про ціни на квитки. Вони варіювалися від $60 до понад $10 тисяч. Середня вартість квитка перевищила $900. Причому попит виявився стабільним. Стадіони були заповнені майже повністю — на 99%. Коротше кажучи, футбол, як то кажуть, цвіте й пахне. І жодних там «геть».

Олімпійські види спорту, які зникли

Ну а тепер давайте перейдемо до ситуації, коли сказане Маяковським «геть усі ігри інші» все ж таки справдилося. Нижче — про види спорту, які свого часу досягли навіть офіційного олімпійського рівня, але з роками канули в історію.

  • У 1900 р. на Олімпіаді був присутній крокет (це не крикет). Молотками на довгих ручках спортсмени лупили по кулях (дерев’яних, Маяковський зі своїми кулями тут ні до чого!), намагаючись провести їх через розставлені по полю П-подібні маленькі ворота. У 1904 р. крокет замінили на його різновид — роккі, але теж вийшло одноразово, і цей варіант не прижився.
  • Плавання з перешкодами, Олімпіада 1900 року. На 200-метровій дистанції було 3 перешкоди у вигляді човнів, через них потрібно було перебиратися та пропливати під ними.
  • Знову ж таки Олімпіада 1900 року, спорт — баскська пелота. Це традиційний національний вид спорту басків (Іспанія), що являє собою гру з м’ячем, яка вважається одним із прообразів сучасного тенісу. Мета гри — вдарити твердим м’ячем об спеціальну стіну так, щоб суперник не зміг відбити його за правилами. Швидкість м’яча досягає 200 км/год. Тоді в цьому виді спорту брали участь лише 2 команди — Франції та Іспанії. Французи знялися, іспанці «автоматично» стали олімпійськими чемпіонами.
  • Теж 1900 рік, підводне плавання із затримкою дихання. Дистанція — 60 м, але змагалися не на швидкість, а на час — хто… довше під водою пробуде.
  • Олімпіада, 1904 рік, стрибки у воду на дальність. Рекордсмен — американець проскользив під водою після занурення, не виринаючи, 19 м 5 см.
  • Перетягування каната було олімпійським видом спорту з 1900 по 1920 рік.
  • Чоловічі вправи з булавами (Маяковський ні до чого!) двічі були олімпійськими видами спорту — у 1904 та 1932 рр. Чоловіки тримали в кожній руці по булаві та обертали цими штуками. Чим складніше обертання — тим вища оцінка.
  • Же-де-пом (вибачте за вислів) — це прообраз «великого тенісу», цей спорт ще у XIII столітті вигадали французи. Єдиний раз цей спорт був присутній на Олімпіаді — 1908 року.
  • І знову лише 1908 рік, і знову різновид тенісу — рекетс. Майданчик без сітки, м’яч сильно відбивали ракеткою від стінки, щоб супернику було складніше знову відбити його до стінки.
  • І знову 1908 рік — гонки на моторних човнах, 3 ділянки по 15 км.
  • Лазіння по канату було на Олімпіадах з 1896 по 1932 рр. Прямо як у нас у школі на уроках фізкультури. Довжина каната була 14 м, на нього дерлися за допомогою ніг, а потім канат удвічі вкоротили — підійматися потрібно було, використовуючи лише силу рук.
  • Метання гирі (1904 та 1920 рр.). Її вага — 25 кг.
  • Кінне поло — це щось на кшталт хокею з м’ячем на конях. Цей вид спорту був на Олімпіадах у 1900, 1908, 1920, 1924 та 1936 рр. Поле там — як 6 футбольних!
  • Вольтижування — це офіційна дисципліна кінного спорту, в якій спортсмени виконують гімнастичні та акробатичні вправи на коні, що рухається по колу. Назва походить від французького слова voltiger — пурхати. Пурхали лише на одній Олімпіаді — у 1920 р.
  • Гонка на 2-місних велосипедах (тандемах) на Олімпіадах протрималася довго — з 1908 по 1972 рр.
  • Стрільба по «бігаючому оленю» (це, зрозуміло, рухома мішень у натуральну величину). Стріляли на Олімпіадах 1908–1924, 1952 та 1956 рр. «Олень» за 4 секунди проїжджав 23-метрову ділянку.
  • Одиночне(!) синхронне(!) плавання було на Олімпіадах 1984–1992 рр. Дві суперниці(!) одночасно «вишивали» у воді, а судді обирали «більш синхронну».
  • Карате лише 1 раз було на Олімпіаді — у 2020 р. Причини — травматичність, що не відповідає олімпійським принципам, ну і різноманітність шкіл — із різними правилами. Як каже «жарт гумору», є карате-до, є і карате-після.
  • Брейкданс — динамічний вуличний танець, що поєднує складну акробатику та музичну імпровізацію. Це було разок — на Олімпіаді — 2024 року.

Це далеко не все, є ще зимові види спорту, яким було сказано «геть». Наприклад, коли фігурист на льоду мав так вправно «вишивати» на одній нозі, щоб ОДНИМ ковзаном залишати візерунки, та ще й складніші!

Ну гаразд, фіналізуємо тему «вишенькою на торті»: вищезгаданий Дональд Трамп, начитався, мабуть, Маяковського, і теж «кулі ворочає», причому з великим успіхом. Та ні, не в штанях, він мастак грати в гольф! На початку серпня він у своїй соціальній мережі Truth Social заявив про власну перемогу на чемпіонаті з гольфу у своєму ж гольф-клубі, підкресливши, що домігся успіху, попри нестачу часу на тренування.

«Переможний удар на чемпіонаті клубу! Величезне спасибі всім, хто брав участь. Я переміг, і для мене це велика честь — адже, на відміну від інших учасників, у мене майже немає часу на тренування, тому що я зосереджений на безлічі інших речей. Це називається талант: у мене він є, а в них — ні», — написав американський лідер.

Так, талант у нього точно є, навіть безліч талантів: адже спочатку в Стародавній Греції та на Близькому Сході талантом називалася найбільша одиниця ваги та рахунку золота або срібла. Підраховано, що Дональд Фредович витратив понад 18 мільйонів доларів платників податків на гру в гольф у Флориді від моменту повернення до Білого дому.

Кожна поїздка до Мар-а-Лаго коштує бюджету США $3,3 млн. Що ж до успіхів Трампа з кулями на полі для гольфу, то, як казав відомий кіногерой, “меня терзают смутные сомнения”. Спортивний журналіст Рік Рейлі, який написав книгу про президентський гольф, оцінив його схильність до шахрайства як “11 із 10”. Хтось здивований?

Читайте також:

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі