Ключові моменти:
- Експерт заявив, що з п’яти можливих сценаріїв завершення війни наразі реалістичними залишаються лише два: припинення бойових дій або мирна угода.
- У Вишневому після російського удару загинули 7 людей, 26 отримали поранення, евакуювали близько 600 мешканців.
- Генштаб повідомив, що об’єкт, де сталася детонація, не перебував у підпорядкуванні ЗСУ, обставини розслідують СБУ та ГУР.
- Українські дрони атакували НПЗ у Саратові й Татарстані, а також авіабазу «Борисоглєбськ» у Воронезькій області.
- У НАТО вважають напад Росії на Альянс найближчим часом малоймовірним, але прогнозують продовження позиційної війни в Україні.
Війна в Україні: експерт назвав два найімовірніші сценарії її завершення
На початку повномасштабного вторгнення Росії існувало п’ять можливих варіантів завершення війни, однак зараз реалістичними залишаються лише два. Таку оцінку навів міжнародний переговірник і засновник Parley Policy Initiative Майкл Макартур Босак.
На думку Босака, за понад три роки бойових дій ситуація суттєво змінилася. Якщо на початку вторгнення розглядалися п’ять сценаріїв — завоювання України, офіційна капітуляція, фактична капітуляція, припинення бойових дій або мирна угода, — то сьогодні два сценарії капітуляції вже не виглядають реалістичними.
Експерт вважає, що Україна змогла перехопити ініціативу та перевести війну у формат сучасної облоги. За його словами, Київ довів, що не погодиться на капітуляцію в будь-якому вигляді, а успішні удари по цілях у глибокому тилу Росії лише зміцнили українські позиції.
Крім того, Босак зазначив, що нині Україна перебуває у найсильнішому переговорному становищі з часу звільнення Ізюма восени 2022 року.
На думку автора, найбільш імовірними залишаються два варіанти розвитку подій.
Перший — припинення бойових дій через одностороннє рішення Росії завершити агресію. У такому разі Кремль може оголосити, що досяг поставлених цілей, хоча повного виведення військ із окупованих територій не відбудеться. Це, за словами експерта, поставить перед Україною складний вибір: погодитися на тривалу окупацію частини територій або продовжувати боротьбу за їхнє звільнення.
Другий сценарій — укладення мирної угоди шляхом переговорів. Водночас Босак переконаний, що новий переговорний процес не може базуватися на тих самих умовах, які обговорювалися раніше, адже ситуація на полі бою змінилася на користь України.
Експерт вважає, що найкращим варіантом може стати проміжна всеосяжна мирна угода, зокрема домовленість про тривале припинення бойових дій. На його думку, такий формат здатен створити основу для стійкого миру без необхідності офіційної відмови України від своїх територій.
Водночас Босак застерігає, що за відсутності прогресу у переговорах або досягнення режиму припинення вогню війна може затягнутися на невизначений термін. Він підсумовує, що швидкого миру очікувати не варто, хоча коло можливих сценаріїв завершення війни поступово звужується у міру посилення позицій України.
Трагедія у Вишневому: детонація та наслідки
В ніч на 6 липня під час масованої атаки РФ у місті Вишневе Бучанського району сталися потужні вибухи на складських приміщеннях. Внаслідок обстрілу загинуло семеро людей, 26 отримали поранення. Масштабна пожежа супроводжувалася вторинною детонацією, через що було евакуйовано 600 мешканців.
Генеральний штаб ЗСУ офіційно заявив, що об’єкт у Вишневому, де сталася детонація, не підпорядковується Збройним Силам України. Речник Генштабу Дмитро Лиховій наголосив, що заборона на розміщення складів боєприпасів поблизу цивільної забудови залишається чинною. Наразі СБУ та ГУР з’ясовують усі обставини події.
Удари у відповідь: атаки на російські НПЗ та аеродроми
Україна продовжує масштабувати удари по стратегічному тилу РФ. У ніч на 8 липня дрони атакували об’єкти в кількох регіонах Росії:
- Саратов: спалахнула пожежа на нафтопереробному заводі, що належить «Роснєфті».
- Воронезька область: зафіксовано ураження авіабази «Борисоглєбськ», де базуються винищувачі Су-34 та Су-35.
- Татарстан: вибухи пролунали в Нижньокамську, де ймовірно уражено місцевий НПЗ.
Ці атаки відбуваються на тлі повідомлень про зупинку роботи найбільшого в РФ Омського НПЗ після удару українських дронів 6 липня, які подолали відстань у 2500 кілометрів. За даними ЗМІ, США допомагають Україні обходити російську ППО для таких операцій.
Стратегічний прогноз НАТО
Високопосадовці НАТО підтверджують плани Росії модернізувати та збільшити свою армію, зокрема через розширення резервів. Проте в Альянсі вважають, що напад на НАТО в короткостроковій перспективі є малоймовірним. Основні причини:
- Втрати в Україні: близько 80% нових рекрутів спрямовуються на поповнення втрат, тому ресурсів для розбудови нових сил недостатньо.
- Стримування: Кремль усвідомлює, що відповідь НАТО буде руйнівною, а Володимир Путін «вірить у статтю 5».
Попри це, РФ продовжує розбудовувати військову інфраструктуру біля кордонів Фінляндії та в Калінінграді, готуючись до довгострокового протистояння. Найімовірнішим сценарієм на наступні шість місяців у НАТО вважають продовження позиційної війни в Україні.
Читайте також: Після ракетного удару по Одесі: рятувальники показали фото та відео з місця атаки.
