Ключові моменти:
- Фонд «Рідний край» працює на Любашівщині з 2006 року.
- Завдяки фонду відроджують традиції та підтримують талановиту молодь.
- Ніна Матвієнко високо оцінила українську культуру Любашівщини.
- Видані фондом книги отримали бібліотеки й школи Одещини.
У багатьох селах заклади культури виживають завдяки ентузіастам. Журналіст «Одеського життя» Юрій Федорчук зустрівся із засновниками благодійного фонду «Рідний край» і з’ясував, як уже понад 20 років вони допомагають зберігати українську культуру на Любашівщині.
Що відбувається з культурою у селах Одещини
У селах культура завжди була бідною падчеркою. Працівники клубів, бібліотекарі, отримуючи пів або чверть окладу, працюють, як мовиться, на голому ентузіазмі. На щастя, такий «залишковий» принцип фінансування сільських закладів культури не зупиняє подвижництво культпрацівників та аматорів сцени. Вони навпаки – ще й вмудряються вберегти народні скарби, насамперед елементи ужиткового мистецтва. При клубах та бібліотеках облаштовують етнографічні кімнати або краєзнавчі музеї.
Чим займається фонд «Рідний край»?
Тому 19 травня 2006 року уродженці Надкодимщини Юрій Шевченко, Сергій Паровик, Любов Ганченко та Анатолій Артеменко започаткували Благодійний фонд «Рідний край».
– У тодішньому Любашівському районі багатьом не вірилося, що земляки, котрі живуть далеко від рідних місць, а також аграрії та бізнесмени робитимуть реальні справи. Але час показав, що скептики помилялися, – розповів один із засновників фонду Юрій Шевченко.
За час роботи фонд домігся газифікації та водозабезпечення надкодимських сіл, відбудував ясенівський козацький храм Покрови Пресвятої Богородиці, всіляко підтримував таланти, допомагав дітям з вадами здоров’я тощо.
– Згодом до нас доєдналися Олександр Федчун, Валерій Устянський, Микола Пожар з Одеси, Віктор Томенко з Іспанії. Його дідусь Сергій Рахубенко створив Ясенівський історико-краєзнавчий музей. З роками долучилися ще десятки небайдужих мешканців з усієї Любашівщини.
Як Любашівщина дивую розвитком культури
Ця земля славиться традиціями та обдарованими людьми. Тож 2007-го ріднокраївці започаткували конкурс народної творчості «Твої таланти, рідний краю!». Адже берегти та популяризувати народну творчість, підтримувати аматорів мистецтва, художників, обдарованих дітей – чи не найважливіша мета фонду.
Отже щороку митці представляли свої таланти на сцені Любашівського Будинку культури у співах і танцях, грі на народних інструментах, декоративно-прикладному та образотворчому мистецтві, фототворчості тощо.
2013-го головою журі VI Міжрайонного фестивалю української народної художньої творчості «Твої таланти, рідний краю!» була народна артистка України Ніна Матвієнко. Любашівщина змогла здивувати відому українську співачку.
Щиро подякувавши творчим колективам за прекрасні виступи, мистецьку виставку, вона відверто зізналася, що не очікувала від Одещини таких талановитих людей, які ще й розмовляють чистою українською мовою.
Культурні проєкти, які реалізували у Любашівський громаді
Пам’ятними залишаються літературно-мистецьке свято «У Любашівському краї цвітуть вишиванки», мистецький проєкт «Різдвяні піснеспіви» та фестиваль писанки «Відгомін століть». Розгорнувшись різнобарв’ям старовинних і сучасних рушників, вишиванок, писанок, обрядів і традицій, вони знову й знову наповнюють життя людей.
– Ми прагнемо, щоб Україна була завжди українською, – зазначив голова правління фонду «Рідний край» Валерій Устянський.
Вагомим продовженням популяризації та відродження української культури на Одещині стало видання книги «Українське весілля», яка поповнила бібліотеки області. У співпраці з Одеським обласним центром української культури також побачив світ підручник з вишивання для навчальних закладів «Українська вишивка. Північне Причорномор’я». 500-сторінкове видання, проілюстроване елементами вишивок, характерних для Любашівського району, також безкоштовно отримали усі бібліотеки та 807 шкіл Одещини.
У планах – видання про святково-обрядову культуру українців. Як зазначив Валерій Устянський, функціонування українського суспільства значною мірою залежить від потужності традиційно-культурних елементів і внесення їх у систему людських відносин.
Раніше ми розповідали як у селі на Одещині письменники збирали черги за автографами.
Читайте також: Чи справді Тарас Шевченко мріяв про будинок на Одещині?
