Ключові моменти:
- В Одеському академічному театрі ляльок відбулася прем’єра вистави «Носороги», створеної за мотивами п’єси французького драматурга Ежена Іонеску;
- Постановку здійснив режисер Денис Григоруκ — актор Одеського академічного музично-драматичного театру ім. Василька, який активно працює з пластичним театром;
- У виставі використано пантоміму, сучасну музику композитора Іллі Воронюка, а також сценічні прийоми театру тіней і лялькові образи.
На прем’єрі «Носорогів» в Одеському академічному театрі ляльок побував культурний оглядач “Одеського життя” Олексій Овчинніков. Він звернув увагу на реакцію залу та відзначив, що експериментальні постановки театру регулярно збирають публіку, яка цікавиться сучасними сценічними формами та пластичним театром.
У постановці працювала команда молодих одеських митців — режисер Денис Григоруκ, який також є актором театру ім. Василька, сценографка Уляна Кульчицька та композитор Ілля Воронюк. Такі колаборації між театрами та незалежними авторами останніми роками формують нову театральну сцену Одеси.
Для міста, де культурне життя триває попри війну, подібні прем’єри стають важливою частиною публічного простору — місцем зустрічі театральної спільноти, студентів мистецьких факультетів і постійних глядачів міських театрів.
Театр абсурду на сцені театру ляльок
Вистава «Носороги створена за мотивами однойменної знаменитої п’єси Ежена Іонеску, яка закінчується у автора фразою «За кілька хвилин ми пройшли через 25 років життя!» Іонеску в цій п’єсі досліджував встановлення у Франції колабораціоністського режиму Віші. У пластичній інтерпретації Театру ляльок та вже відомого молодого режисера Дениса Григорука більше уваги приділяється дослідженню сучасного життя – телебаченню, телефонам, бюрократії та загальної роз’єднаності людства.
Взагалі то, Денис – актор театру Василька, якого задіяно в багатьох виставах, але він доволі успішно пробує себе саме у ролі режисера. Він вже не вперше звертається в своїх «дослідженнях» саме до фізичного театру і робить це доволі успішно. Так, його вистава «Брехня», яка також йде на сцені Одеського театру ляльок, минулого року здобула перемогу всеукраїнської театральної премії ГРА в номінації «Найкраща танцювальна вистава».
Мова пластики, музики і тіней
Потрібно відразу сказати, що вистава поставлена виключно пластичними засобами та пантомімі акторів дуже допомагає сучасна музика молодого композитора Іллі Воронюка. Театр ляльок не був би самим собою, якщо б не використовував специфічні сценічні засоби, такі як – театр тіней. На мене особливе враження справив герой, який перетворився на сцені чи в багатоногового носорога, чи в якогось індійського бога Шиву. Була і класична лялька – кішка, яка з’являлась протягом вистави, чи як тварина, чи як міраж та являла собою існуюче десь справжнє життя.
Доволі цікаве рішення декорацій, яке все завязано на численних телевізорах – відзначимо художницю-сценографку Уляну Кульчицьку. Всі зайняті актори продемонстрували неабияке володіння пластикою та сценічним рухом.
В цілому це доволі складна вистава: а що ви хотіли – театр абсурду в пластичному вираженні. Але в неї багато яскравих знахідок та чудових акторских робот. Якщо ви любите сучасний театр та в його пластичні приклади – ви будете приємно вражені.
Що ж, Театр ляльок закликає нас, своїх глядачів, не перетворюватися на носорогів та, незважаючи ні на що, залишатися людьми!
Нагадаємо, що нещодавно в Одесі презентували незвичайний фотопроєкт за «Лісовою піснею» Лесі Українки за участі акторів театру.
А в Болграді пройшов допрем’єрний показ фільму «Вона» про дружин морпіхів.
