В Одесі залишилося три ветерани Другої світової війни, які обороняли наше місто. З них тільки один учасник визволення міста від загарбників - це Євгеній Семенович Ахлупін. У квітні 1944 року йому було всього 15 років.
30 вересня Євгенію Семеновичу виповнилося 94 роки.
Війну він зустрів дванадцятирічним, жив тоді у Великій Михайлівці, куди родина перебралася з Одеси. А у свої майже чотирнадцять уже брав участь у партизанському русі.
З 1943 року юнак працював в одеському підпіллі, був розвідником у Партизанській патріотичній групі.
Детально про те, як Євгеній Ахлупін наближав перемогу, його правду про війну та окупацію читайте тут.
Як повідомили в мерії, почесний ветеран України – Євгеній Семенович Ахлупін щомісяця отримує муніципальну допомогу в розмірі 3000 грн, а також адресну щомісячну стипендію Одеського міського голови в розмірі 5000 грн.
Сьогодні, 10 квітня 2024 року, Одеса знову відзначає річницю визволення міста від фашистських загарбників в умовах повномасштабної війни. Від самого ранку Одеса та область перебувають під прицілом ворожих ракет.
Тому офіційні святкові заходи не проводяться. Але з нагоди пам’ятної дати відбулися церемонії покладання квітів до пам’ятника Невідомому матросу на Алеї Слави та обеліску “Крила Перемоги” на площі Десятого квітня.
На тлі гучної корупційної «справи Міндіча» і тиску всередині фракції «Слуга народу» президент Володимир Зеленський… Read More
До Дня гідності та свободи «Одеське життя» аналізує, як за 11 років Одеса звільняється від… Read More
Трагічна подія сталася у четвер, 20 листопада 2025 року, на Дністровському лимані в районі села… Read More
У бою за незалежність України загинув житель Ізмаїла, морський піхотинець Євгеній Стрюк. Він служив на… Read More
Вранці 21 листопада Одеса та область знову опинилися під ударом ворожих дронів. У місті чути… Read More
Розпочався 1 367-й день широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. В ніч на 21 листопада… Read More
View Comments
Здоровя та милості Божої ветерану, що дожив до часу випробувань російсько-українською війною, бо наш Яків Андрійович у 2020р., перед смертю закликав до миру. Даючи інтерв'ю, прохав осіб, приймаючих рішення зміцнювати мир, а не війну, бо, звільняючи Одесу, Європу, штурмуючи Рейхсканцелярію, в кінці війни він втратив ногу, дивом залишився в живих, був активним у соціальному житті. Прожив у бідності, був охоплений увагою вийнятково на свята...