5 партизанських загонів і 15 тисяч вибухових пристроїв: 8 фактів про окупацію Одеси в цифрах (відео)

907 днів

Наше місто було окуповане 907 днів. Ворожа армія зайшла до Одеси 16 жовтня 1941 року та встановила тут свої порядки майже на три роки. Через день після початку окупації Одеса стала столицею так званої Трансністрії – новоствореного регіону, який німці віддали румунам під керування. До Трансністрії у тому числі входили частини Херсонської та Миколаївської областей, а також території сучасної Молдови.

Понад 300 тисяч загиблих

Одеса перебувала в окупації рівно 907 днів. Ворожа армія зайшла до Одеси 16 жовтня 1941 року і встановила тут свої порядки майже на три роки. Через день після початку окупації Одесу стала столицею так званої Трансистрії — новоствореного регіону, який німці віддали румунам під управління. До Трансистрії, зокрема, входили частини Херсонської та Миколаївської областей, а також території сучасної Молдови.

10 осіб у ямі на 7 квадратних метрів

За час окупації в Одесі було достатньо небайдужих людей, які рятували євреїв від переслідування. Так, сім’я караїмів ховала у себе з десяток євреїв, яким доводилося сидіти в ямі, площею лише 7 квадратних метрів. Там перебувала й 15-річна Люся Каліка, яка таким чином ховалася весь час окупації, та у результаті вижила.

Ще одна історія порятунку євреїв пов’язана із психіатричною лікарнею на вулиці Воробйова. Лікарю Дмитру Шевальову вдалося врятувати людей, видавши їх за душевнохворих. Під час перевірки лікарні румуни не запідозрили обману.

5 тисяч нових закладів

Попри утиск євреїв, до решти населення Одеси румуни ставилися досить прихильно, оскільки народний бунт у місті ворогові був не потрібен. Тим, хто не боровся проти нової влади, було запропоновано вигідні умови для підприємництва. Окупанти давали кредити для відкриття приватних підприємств, і цією можливістю користувалося багато мешканців. Лише на початку 1942 року зареєстрували понад 5 тисяч заявок на відкриття нових закладів, серед яких були магазини, кафе та перукарні.

5 партизанських загонів

Під час окупації в Одесі та області активно працювали розвідувально-диверсійні групи. Вони ховалися від загарбників у старих каменоломнях Молдаванки, катакомбах на Дальницькій, у Нерубайських каменоломнях та шахтах у селі Усатове. Відомо як мінімум про 5 подібних партизанських загонів в Одесі, якими керували як місцеві співробітники НКВС, так і столичні розвідники. Один із таких загонів очолював капітан Володимир Молодцов. Диверсанти шукали цілі для майбутніх авіадударів, підривали залізничне полотно та влаштовували партизанські засідки. З підпіллям, безперечно, боролися: катакомби підривали, а виходи з них замуровували. Самого Молодцова заарештували взимку 1942-го і за пів року розстріляли.

80 років

Одеса була остаточно звільнена від німецько-румунських загарбників 80 років тому під час Одеської наступальної операції, якою керував одесит – маршал Родіон Малиновський. Його контрнаступ розпочався ще наприкінці березня-початку квітня 1944 року: тоді було звільнено Миколаїв, Очаків та Роздільну. 9 квітня Третій Український фронт опинився на підступах до Одеси та вибив румунів із міста всього за добу. Бої з окупантами розпочалися з боку Тираспольського шосе та зосередились на околицях, не торкнувшись історичного центру. 10 квітня 1944-го року Одеса була повністю звільнена від ворожих військ.

15 тисяч вибухових пристроїв

Під час відходу з Одеси окупанти замінували багато ключових міських об’єктів, заклавши під них понад 15 тисяч вибухових пристроїв. У результаті в місті було підірвано залізничний вокзал і Головпоштамт, значно постраждав морський порт. Усього було зруйновано 902 будівлі. Проте бомба, нібито закладена під Оперним театром, на думку одеського історика Олександра Бабича, насправді не існувала. Це міф, офіційних підтверджень якому досі не знайдено.

Перше місто-герой

Після війни 13 міст отримали вищий ступінь відзнаки. Одеса своє звання міста-героя здобула однією з перших. Це сталося за тиждень до Перемоги – 1 травня 1945 року.