Ключові моменти:
- У ніч на 29 червня внаслідок атаки ЗСУ спалахнув ключовий перехідний пункт «Кубань» на Тамані, через який електроенергія йде дном протоки до Криму.
- Кремль намагається нав’язати Заходу ілюзію «неминучої перемоги» РФ, хоча ефективність окупаційної армії у 2026 році продовжує падати.
- Путін назвав удари України по об’єктах в РФ «тероризмом» і був змушений виправдовуватися перед росіянами за економічні труднощі та дефіцит палива.
- За добу РФ втратила 1230 солдатів (загалом понад 1,4 млн).
Палаючий Кримський енергоміст та ППО: деталі нічної атаки ЗСУ
Цієї ночі під удар ЗСУ потрапив критично важливий об’єкт росіян – перехідний пункт “Кубань”. Саме тут 16 потужних мідних кабелів напругою 220 кВ заходять під землю і тягнуться дном Керченської протоки, забезпечуючи струмом окупований півострів.
Інформацію підтвердили моніторингові канали та заступник міністра оборони Сергій Стерненко. За його словами, одночасно з енергомостом у районі Керчі було успішно уражено позицію зенітно-ракетного комплексу С-300/С-400 — в операційній зоні ППО фіксують сильну пожежу.
Загалом же за минулу добу на фронті зафіксовано 249 бойових зіткнень. Загальні втрати ворога на 29 червня 2026 року, за даними Генштабу, досягли астрономічної цифри в 1 402 200 окупантів.
Аналіз ISW: Навіщо Путін погрожує війною «до переможного кінця»
Виступ Путіна на партійному з’їзді «Єдиної Росії» 28 червня аналітики ISW називають класичною інформаційною операцією. У своєму виступі Путін заявив, що Росія, мовляв, має достатньо сили, ресурсів і політичної волі, щоб протистояти «спробам зовнішніх сил» стримати її розвиток. Диктатор також стверджував, що Захід не може стратегічно перемогти Росію та здобути перемогу на полі бою.
Диктатор переконував, що ЗСУ «відступають по всій лінії фронту», а у Росії вистачить ресурсів протистояти Заходу. Проте експерти зазначають, що реальність кардинально відрізняється від пропаганди:
- Маскування деградації армії: Риторика про «неминучу перемогу» покликана змусити Київ і Захід піти на поступки на умовах Москви, оскільки на полі бою реальні успіхи РФ у 2026 році викликають дедалі більше сумнівів.
- Визнання болісних ударів: Путін опосередковано визнав, що глибокі удари ЗСУ по російському тилу завдають серйозної шкоди інфраструктурі. Він заговорив про «складний і доленосний період» та необхідність «коригувати плани».
- Страх перед внутрішнім бунтом: Окрема обіцянка Путіна «виконати всі соціальні зобов’язання» вказує на те, що Кремль відчайдушно намагається зам’яти невдоволення громадян, яке назріває через тотальний дефіцит бензину в РФ та перенесення війни на її територію.
Слова диктатора звучать на тлі тривожної для нього соціології: видання The New York Times із посиланням на дані опитувань проурядового фонду ФОМ повідомило, що рівень підтримки Путіна серед росіян упав до найнижчої позначки з 24 лютого 2022 року.
Читайте також: Лукашенко таємно зустрівся з Путіним: що відомо і до чого тут війна в Україні.
