Символічно та по-одеськи, що Володимир Комаров пішов саме напередодні Дня сміху. Наче легендарні «Маски-шоу» вирішили показати нам найскладніший і найглибший номер — про те, що комедіанти можуть змусити нас не лише сміятися, а й плакати.
«Сценарій власного прощання»: друзі та колеги згадують Володимира Комарова
Близькі артиста діляться історіями, які здаються неймовірними: від містичних збігів у момент смерті до його незвичайних талантів гіда і майстра по дереву.
Актор Віктор Андрієнко розповів про вражаючий збіг, що стався одразу після смерті Комарова. Коли поліція приїхала зафіксувати смерть артиста, у кімнаті раптом пролунав телефонний дзвінок.
«І рингтоном була музика з “Маски-шоу” — той самий упізнаваний мотив. Збіг, у який складно повірити. Вово, ти ніби сам написав сценарій свого прощання. Наче сам зрежисував похорон», — каже Андрієнко.
Одеський історик і військовослужбовець Олександр Бабич згадав, як Комаров прийшов до школи гідів. Для майстра пантоміми робота голосом стала викликом, але він блискуче впорався, показуючи людям «іншу Одесу». На згадку про друга у Бабича залишився особливий подарунок:
«Подарував нам особливі дерев’яні сіка́чки для приготування одеської ікри з баклажанів. Тепер у мене вдома є не просто річ, а сіка́чка від самого Комарика».
Багаторічна менеджерка артиста Альона Смилик згадує його як світлу і позитивну людину, яка навіть у розмовах не зупинялася на складному — завжди вміла перевести все в живе й тепле.
«Якось ми були в Одесі, на пляжі в Аркадії, і я запитала: “Як тобі вдається так переконливо грати жінок? Це ж неймовірно”. Він згадав ті зйомки: стояв у кадрі, а Георгій Делєв, який режисував сюжет, за камерою давав короткі підказки: “зараз ти дивуєшся”, “тепер — ніяковієш”. І він миттєво передавав ці стани. І, що цікаво, розповідаючи мені це — все повторював. Саме в цьому і проявлялася його природа — Володя був неймовірно талановитим імпровізатором, майстром пантоміми. Міг за мить стати ким завгодно, повністю змінити стан і характер», — каже Альона Смилик.
Керівниця відеостудії незалежного медіа «Інтент» Наталія Довбиш зазначає, що війна сильно вплинула на Володимира. Він постійно стежив за новинами, вдосконалював українську мову і допомагав фронту. Коли військові надіслали йому у подарунок фрезер, про який він побіжно згадав у відео, він був зворушений до сліз: «Мені так незручно, вони там воюють, а про мене думають».
Наталія Довбиш зізналася, що останнім часом вони часто говорили про завершення життєвого шляху:
«Він казав, що прожив хороше, насичене життя, що був щасливий. І додавав: якби можна було піти миттєво — це був би ідеальний варіант. От бачите, як хотів, так і сталося… Він завжди робив, що хотів. Дуже вільною людиною був. Вова — це про свободу. Йому перестало житися смачно — і він перестав жити… Ще казав, що всі знають, як його поховати. Мовляв, йому не потрібна могила. Хотів, щоб його кремували, а прах розвіяли над морем — на пляжі “Дельфін”, його улюбленому місці».
Прощання з Володимиром Комаровим відбудеться 1 квітня в Одесі, у Свято-Пантелеймонівському монастирі. Початок – о 13:00.
