Доброго ранку, друзі! Сьогодні п’ятниця – і це вже майже міні-відпустка, правда? Навіть якщо електрика вирішила влаштувати сюрпризи, не сумуємо! У одеситів почуття гумору завжди увімкнене, тож починаємо день із посмішки та гарного настрою!
І сьогодні ми навідаємося не куди-небудь, а в справжню одеську комунальну квартиру. Адже саме тут, де про всіх і про все знають усе, а зникнення парасольки або каструлі перетворюється на маленьку драму, приправлену щедрою порцією гумору, сусідських суперечок і філософії на кожен день, життя ніколи не буває нудним.
– Еее, Алло… Сусіди! Вибачте, а де моя парасолька? Я вчора поверталася під дощем і поставила її сушитися… А хто йому ноги зробив?
– Зося, дівчинко… Ти поверталася не вчора, а позавчора. Вчорашній день ти проспала, як сама невинність.
– Та не треба цих подробиць. Де парасолька? Кому вона стала поперек календора? Гриша!
– Не зрозумів, чому одразу Гриша. Хіба крім мене нікому? А може, твій кавалер приватизував парасольку. Щоб, значить, не піти з порожніми руками… По-англійськи… Не попрощавшись.
– Ага, хто даму проваджає, той її й танцює…
– Я прошу мою особисту не обговорювати…
– Боже збав. Ваше, надто бурхливе, особисте життя… Завагаєшся обговорювати. Що, в нас більше немає тем для розмов, чи що? От сьогодні будемо мучитися питанням, чи неужели гусари стали брати не грошима, а парасольками.
– Серафіма Марківна!
– Та я ж мовчу, як риба об лід.
– Що ви розкухтались… Накинулися на дитину. Зося, дівчинко, скрути їм фігу в кишені. Іди до мене, моя дівчинко, я тебе кавою пригощу. Знайдемо твою парасольку і жениха тобі знайдемо, і середній палець усім покажемо.
– Зося, не хвилюйся. Це я взяв твою парасольку. Я побачив, що там погнулася одна спиця. Я її полагодив. А вам, Серафіма Марківна, стара розкладачко, перш ніж на дівчинку гнати хвилі… Треба б згадати свою, страшенно бурхливу, молодість. Страшно навіть згадати, до чого… Бурхливу. Я-то пам’ятаю…
– Звісно, Фіма, ви все пам’ятаєте… Старий дурень. Ви заздрили моїм кавалерам, а вам я відмовила… Дурень.
– Так от і сидите…
– Так я і сиджу.
– І мовчите.
– І мовчу.
– А що сталося? Чому Серафіма Марківна замовкла… Вона що, захворіла?
– Та ні… Вона знову з Фімою поціпилася. Господи, коли вони вже зійдуться, два старі кораблі. Уже років 30 бу-бу-бу… бе-бе-бе. То їм Нінка поперек горла, то Зінка, то мер, то президент, то ціна на хліб, то на цукор.
– Боже, сусіди, яке цікаве в нас життя. Ми ж все про всіх знаємо. Ми ж як одна велика родина…
– Хто знову зайняв мої мотузки білизною. Сьогодні моя черга прати!
– Ваша черга тільки завтра, не порушуйте список.
– А мені треба сьогодні.
– Циля, не нервуйся, користуйся моєю мотузкою.
– Ніночка, ви знову не повернули мою каструлю-виварку?
– Я повернула її вам під двері.
– Сусіди, хто спіонерив мою виварку?
– Зараз проведемо розслідування… Знайдемо вашу каструлю. Ми ж одна велика родина.
Вас зацікавить: Місце сили: у яких умовах народжувалася одеська кухня
Авторка – Марина ГАРНІК
Медичний комплекс на вулиці Болгарській, 38 в Одесі тимчасово припиняє роботу з 11 до 13… Read More
Одеський Міський садок можуть розширити до його історичних розмірів за рахунок включення території Літнього театру.… Read More
Доброго ранку, Одесо! За вікном листопад, але це не привід нудьгувати! Середа – чудовий екватор… Read More
У середу, 11 листопада, сильних магнітних бур не прогнозують. Геомагнітна обстановка на Землі залишатиметься переважно… Read More
У середу, 11 листопада 2026 року, згідно з командою «Укренерго», в Одесі та області продовжать… Read More
Увечері 10 листопада на проспекті Князя Володимира Великого у Пересипському районі Одеси сталася трагедія —… Read More