По суті це особняк. Але дуже схожий на палац. Невеликий такий, але величний і (колись!), ну дуже гарний. Зараз можна насолодитися тим, що від нього залишилося. Хоча зробити це не так вже й просто.
Ось дивлюся я на цей витвір архітектора Тодорова і думаю: це ж треба так! Цей палац будувався як богадільня. Величний особняк для жебраків та бідняків. Тепер будівля і сама стала жебраком, хоча вважається пам’яткою архітектури. Так офіційно і вважається, до речі, під назвою – «Особняк».
Особняк цей розташований за адресою: вул. Мечникова, 51. Але з вулиці ви його не побачите. Мені довелося довго стояти під воротами з кодовим замком, щоб потрапити у величезний двір, де цей особняк немов сховався подалі від очей людських.
Зрештою, вдалося потрапити на територію. Ось нарешті і сам особняк. Колишнє Донцовське відділення Міської богадільні. Творіння архітектора Тодорова, побудоване 1892-1893 роках. Таким ось будували відділення (лише!) міської богадільні. Просто якісь царські апартаменти для жебраків!
Архітектурна база «Домофото» дає нам довідку, що це відділення богадільні називалося Донцовським, бо саме коштом пана Донцова воно й зводилося. «В Одеському обласному архіві зберігається справа від 25.08.1892 (ст. ст.) на 72 аркуші «Про спорудження будівлі богадільні на Старому кладовищі, коштами, пожертвованими паном Донцовим».
Цвинтаря давно немає, будівля якимось дивом уціліла, тепер можна навіть «помилуватися» тим, що від неї залишилося. Дивом уціліла і табличка, щоправда, лише її частина, де ще можна прочитати прізвище благодійника, на чиї кошти було збудовано це архітектурне диво, розраховане (зверніть увагу!) лише на 40 незаможних.
З архівної справи: «У лютому 1891 року прийняті містом заповідані відставним прапорщиком І. М. Донцовим 25000 рублів на будівництво та внутрішній устрій богадільні для людей похилого віку. На ці суми на старому ж цвинтарі, у дворі богадільні, збудовано будівлю на 40 осіб. Відділення це відкрито наприкінці листопада 1893 року та названо Донцовським».
Цю архітектурну спадщину, як ми повідомляли вище, не побачиш із вулиці. Ну хіба що ви зможете розглянути дещо з території сьогоднішнього Преображенського парку.
Навіть зайшовши у двір, де особняк, потрібно пройти повз пізніші будівлі, щоб побачити цб пам’ятку архітектури.
Пам’ятка архітектури… Гарно звучить! Її сьогоднішній стан плачевний. Після революції, як вдалося дізнатися, споруда стала звичайним житловим будинком, поділеним на кілька квартир.
Зараз головний вхід в особняк завалений сміттям, фасад руйнується та потребує відновлення. І можна тільки дивуватися і радіти з того, що «хоч дещо збереглося» — табличка на фасаді, хай навіть важкочитана, козирок, ще якісь деталі…
Фото Марії Котової
Викладачі проводять лекції в бомбосховищах, студенти навчаються з окопів, але конкурси та престиж вишу зростають,… Read More
На узвозі Віталія Блажка стартує будівництво нової дренажної системи. У зв'язку з цим з 23… Read More
Ми живемо в час історичних подій. 10 років Революції Гідності, 20 років Помаранчевої революції, роковини… Read More
До керівництва підприємства звернулися співробітники обласної станції переливання крові з проханням здати кров для потреб… Read More
Новорічний настрій уже стукає у двері, а разом із ним — фантастичні подарунки від VARUS!… Read More
В Одеській області два співробітники районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки продавали військовозобов'язаним відстрочки. Read More
