Анекдот дня: Сіма Марківна та її шоколадний дипломат

І сьогодні у нас навіть не анекдот, а ціла історія від неперевершеної одеситки Марини Гарник:

…Уявіть собі розмову трьох старих подружок. Старих і за віком, і за давністю знайомства.

– Сімо Марківно, шо ви сіли з самого краю? Впадете з лави, відповідай за вас потім, як за хорошу.

– Краще, як за гарну.

– А ще краще, як за розумну.

– Виразьте… Я на вас не ображаюся. Що з вас взяти, з хворих, крім аналізів, та й тих… зіпсованих.

– Ой-ой-ой …. Ми ж всі три молодші за тебе.

– А це на швидкість не впливає. У мене з паспортом…. кохання. Я його не відкриваю, а він мені не заважає.

– Справа не у віці.

– Звичайно, не віці. Можна і молодим бути адієтом.

– А молоді все і є … злегка …

– Ну, не скажіть. Ось я пам’ятаю був у мене дипломат…

– Чому тока у тебе? В мене теж був дипломат. Чорненький такий.

– У тебе теж був чорненький?

– Так, з кнопочками.

– Не з кнопочками, а із замочками.

– Кпоночки, замочки… Мій був з Еквадору. І не такий і чорненький… так, трохи шоколадний.

– Хто?

– Дипломат!

– Чому з Еквадору? Мій був чорненький із замочками з Універмагу.

– Звідки в Універмазі дипломати? Дипломати в Університеті… Дружби народів.

– А навіщо дружбі народів… Валізи?

– Які валізи?

– Ну валізи такі… чорненькі із замочками, називалися «дипломат». Страшно незручна річ. Відкриваєш кришку і вся начинка назовні.

– Ой, не можу… валізи… Ой не можу. А Серафима те, про свого коханця з Еквадору розповідала. Ой, не можу… Чорненький…

– Самі ви адієтки. Старі перечниці. Нічого вам не розповідатиму. А могла б. Він таке витворяв… Мій еквадорець… Шоколадний.

Ви також можете дізнатися:

• Телефонна розмова по-одеськи, чи дочекається Соломона Марковича його друг;
• Шо буде їсти на вечерю Льовочка;
• Як Моня тещу форшмаком пригощав.

З книги «Одеський дворик»