Щороку на День знань батьки українських школярів витрачають мільйони гривень на букети, які вже за кілька днів опиняються у смітниках. Автор “Одеського Життя” Валерій Боянжу закликає замислитися: під час війни ці гроші могли б рятувати життя та стати реальною допомогою Збройним силам.
Ключові моменти
Напередодні 1 вересня біля труни цієї 14-річної киянки (господи, яке дикe словосполучення!) збереться багато її однокласників, шкільних друзів. Буде море квітів, і ЦЕ ВІРНО, адже ніколи їй квітів уже не подарують її хлопець, її наречений, її чоловік, її діти, її онуки.
А потім, наступного дня, її друзі-кияни, так само як десятки тисяч українських школярів у різних куточках країни — у великих і малих містах, у селищах і селах — знову куплять квіти, аби за традицією 1 вересня прийти з ними до школи й вручити своїй учительці. І ЦЕ в корені НЕВІРНО!
Нещодавно я поцікавився у вуличних торговців вартістю квітів. Не скажу, що був здивований: ціни — космос! Зовсім невеликий «букетик» — дві сотні гривень, щось більш-менш пристойне, «щоб не соромно було» — удвічі дорожче.
Причому, традиційно, ближче до 1 вересня ціни ще зростуть — і ви це знаєте не гірше за мене. Ні, шановні, щоб не було соромно, потрібно лише зрозуміти, що вже 3–4 вересня ці букети опиняться в смітниках. І усвідомити: це не квіти там гниють, а величезні гроші, витрачені на них.
Боюся навіть уявити цю суму в масштабі України, але, думаю, не помилюся, якщо скажу, що йдеться про десятки мільйонів гривень! Може, сьогодні, під час війни, їх можна було б витратити більш правильно?
Як? За даними ООН, на 31 липня 2025 року в Україні нараховувалося 716 убитих орками дітей. Вони б хором відповіли на це питання «Як?», навіть ще не вміючи говорити немовлята, але вже не можуть цього зробити.
Візьму на себе сміливість відповісти за них: ці десятки мільйонів гривень мали б замість гнити у смітниках перетворитися на зброю для ЗСУ. На донати! Адже традиційно перший урок 1 вересня — це Урок патріотизму. Слова, слова, слова… Та важливі тут не слова, а дії.
Учителі разом із батьківськими комітетами могли б заздалегідь, коли вирішували, скільки скинутися на нові штори чи швабру, обговорити й такий урок — не словесного, а Реального Патріотизму. Щоб зрозуміли школярі — від першачка до підлітка, що квіти будуть потім обов’язково, а сьогодні Раїса Сергіївна чи Марія Петрівна навіть порадіють — чесно-чесно! — що замість квітів мільйони гривень, зібрані школярами всієї України, підуть на зброю. На зброю помсти!
Так, я певен: на ЦІ гроші слід було б купувати не зброю оборони, а саме зброю помсти. Цілком логічно: адже більшість громадян України вірять у Ісуса Христа, а значить знають Біблію. А там, у Старому Заповіті, в книзі Левіт, є настанова: «перелом за перелом, око за око, зуб за зуб».
Для об’єктивності зауважимо, що в Новому Заповіті Ісус Христос протиставив цьому принципу свою етику непротивлення злу й любові до ближнього, закликаючи підставити іншу щоку. При всій величезній повазі до Сина Божого, я припускаю: родичі вбитих киянських дітей (поки я працював над темою, у завалах будинків, зруйнованих у ніч на 28 серпня нашим «ближнім», рятувальники знайшли ще ТРИ дитячі тіла) навряд чи погодяться «підставити іншу щоку».
Свої життя, як і мільйони інших українців, вони доживатимуть із мрією про помсту. Я солідарний з ними на всі 100. Що ж, і у богів, схоже, трапляються помилки. Якось я спілкувався з рабином, дуже мудрою людиною. Я запитав його: чому Бог — всемогутній і всесильний, Світло і символ Добра, антипод Диявола — допустив Голокост, у якому згоріло 6 мільйонів життів його одновірців?
Відповідь мене вразила: виявляється, Бог так випробовував єврейський народ на міцність. Народ витримав це випробування, але діти Диявола — нацисти — відняли 6 мільйонів душ.
Зараз нацисти віднімають душі українського народу. Але ми, на відміну від євреїв періоду Голокосту, маємо свою державу й армію. І нині в них теж є держава та армія, яка захоплює весь цивілізований світ своєю мужністю й високим патріотизмом.
Виродки Диявола принесли війну й до нас. І українці продемонстрували світові мужність і патріотизм найвищої проби! Вони не підставили покірно іншу щоку! Вони вдарили у відповідь!
Повертаючись до «квітково-першовересневої теми» цієї публікації, хочу нагадати слова, що прозвучали у найважчі роки Другої світової війни: «Салютів не буде. Салютуватимемо ворогу».
А ще: «Все для фронту, все для перемоги». Сьогодні це можна (і треба!) застосувати й до шкільних дарунків у вигляді дорогущих букетів. Розумію, що мої слова можуть видатися «голосом у пустелі». І є побоювання, що далеко не всі позитивно сприймуть цю ідею.
До речі, перевірити це можна буде саме по Одесі. Адже (яке збіг!) саме в ті години, коли я перечитував матеріал перед відправкою редактору, з’явилася офіційна інформація: в одеських школах 1 вересня відбудеться акція «День без квітів», а зібрані кошти у вигляді засобів гігієни та речей передадуть пораненим воїнам, які лікуються в медзакладах.
Що ж, хай хоча б так. Побачимо, що з цього вийде. Але тут головне інше: якщо комусь, не дай Боже, спаде на думку зробити репортаж про таку допомогу — з «відео», з указанням назви медзакладу — то він одразу стане для орків, як вони люблять казати, «законною військовою ціллю»! ДумайТЕ!!!
А я залишуся при своїй думці: понад 720 убитих орками українських дітей заслуговують на те, щоб «букетні» вересневі мільйони гривень не догнивали у смітниках, а у вигляді ударних дронів здіймалися в небо — до цих дітей, а тоді звідти пікірували до непроханих гостей з нагадуванням: «Перелом за перелом! Око за око! Зуб за зуб!»
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
Увечері суботи, 30 серпня 2025 року, в Одесі та Одеській області пролунав сигнал повітряної тривоги.… Read More
Якісна упаковка стала необхідністю для сучасного бізнесу: ресторанів, кафе, служб доставки та торгових мереж. Вона… Read More
Відомий радіоринок на Пересипу, що серйозно постраждав від атаки дронів, знову відкрив свої ворота. Заїжджайте… Read More
За інформацією Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, в неділю, 31 серпня, останній день літа… Read More
Сьогодні вдень, у суботу, 30 серпня 2025 року, у Білгород-Дністровському районі Одеської області сталася ДТП… Read More
Вікіпедія пише, що одеська кухня – це сукупність кулінарних традицій жителів Одеси, яка сформувалась під… Read More